Законодавча лакуна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Лакуна (лат. lacuna ‘заглибина, западина, прогалина’), non liquet (лат. non liquet ‘не ясно’) — у міжнародному праві — відсутність договору, або звичаєвої норми, яка могла бути використана для врегулювання правових відносин.

Походження терміну[ред. | ред. код]

Згідно Цицерону, термін non liquet було впроваджено у Римській республіці до вердикту «не доведено», коли винність або невинуватість підсудного була «незрозуміла».[1] Наразі вердикт «не доведено» поряд з вердиктами «винен» та «не винен» використовується в судах Шотландії.[2]

Судова практика[ред. | ред. код]

Констатуючи лакуну, міжнародний суддя або арбітр може оголосити лат. non liquet — відмову від розгляду справи через неясність питання. Однак у сучасному міжнародному праві використання non liquet не визначається безумовно.[3]

Як зазначено у Модельних правилах арбітражної процедури, прийнятих у 1958 році Комісією міжнародного права ООН, «арбітражний суд не може проголошувати non liquet під приводом мовчання або неясності права, яке підлягає застосуванню»[4].

Статут Міжнародного суду ООН (стаття 38) надає судді можливість у разі констатації лакуни звернутися до загальних принципів права, визначених цивілізованими націями, а також судових рішень і доктрин найкваліфікованіших спеціалістів з публічного права різних країн як допоміжного засобу для формування необхідної правової норми.[5]

Крім того, суд за згодою сторін отримує право вирішувати спори ex aequo et bono по справедливості і доброті’.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Див. Charton T. Lewis, A Latin Dictionary, liqueo[1] [Архівовано 5 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.) та Cic. Clu. 28.76.[2] [Архівовано 6 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (лат.)
  2. Samuel L. Bray Not Proven: Introducing a Third Verdict [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] // University of Chicago Law Review, Vol. 75, No. 1299, 2005 (англ.)
  3. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: Українська енциклопедія, 1998. — ISBN 966-7492-00-1
  4. Стаття 11 // Model Rules on Arbitral Procedure, — United Nations, 1958 (англ.)
  5. Розділ 2, стаття 38, частина 1 // Международный суд. Статут, — сайт ООН [Архівовано 27 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Розділ 2, стаття 38, частина 2 // Международный суд. Статут, — сайт ООН [Архівовано 27 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]