Закономовець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Закономовець (лагман) показує силу закону королю Швеції в Старій Уппсалі, в 1018 р.. Лагман спонукає короля Улофа III Шетконунга не лише до миру з ворогом королем Святим Олафом, але й віддати свою доньку йому заміж — художник Крістіан Крог

Закономовець, лагман (швед. lagman, норв. lagmann, ісл. lögsögumaður) — у ранньосередньовічній Скандинавії знавець звичаєвого права, суддя, голова Тінгу. В Ісландії X–XIII століть — голова альтінгу і фактичний глава держави (див. Ісландська Вільна держава).

Історія[ред.ред. код]

  • «Тлумачі законів» були впливовими особами в ранньосередньовічній Швеції, Данії і Норвегії. Однак, їх судові повноваження поступово обмежувалися підсиленням королівської влади. Інша ситуація склалася в Ісландії, де спочатку не існувало жодної системи державного управління. Однак, після закінчення «епохи заселення» виникла необхідність у створенні зводу єдиних законів. Був скликаний єдиний представницький орган — альтінг. В цей же час у Норвегію була післана людина на ім'я Ульвльот для навчання традиційного норвезького права. «Закони Ульвльота» стали основою ісландської правової системи, а сам Ульвльот — став першим ісландським закономовцем.
  • У 1262 р. Ісландія увійшла до складу Норвегії. Закономовці стали призначатися норвезьким (а пізніше данським) королем і втратили свій вплив. Остаточно посада була скасована в 1800 р..

Список закономовців[ред.ред. код]

  • Ульвльот
  • Хравн син Кетіля Лосося (930–949)
  • Торарін син Олейва Рукояткі (950–969)
  • Торкель Луна син Торстейна (970–984)
  • Торгейр Годі син Торкеля (985–1001)
  • Грім син Свертінга (1002–1003)
  • Скафті син Тородда Мудрого (1004–1030)
  • Стейн син Торгеста (1031–1033)
  • Торкель син Тьорві (1034–1053)
  • Геллір Ревун син Бьольверка (1054–1062)(1072–1074)
  • Гуннар Мудрий син Торгріма (1063–1065)(1075)
  • Кольбейн син Флосі (1066–1071)
  • Сігхват син Сурта (1076–1083)
  • Маркус син Скеггі (1084–1107)
  • Ульвхедін син Гуннара Мудрого (1108–1116)
  • Бергтор син Хравна (1117–1122)
  • Гудмунд син Торгейра (1123–1134)
  • Хравн син Ульвхедіна (1135–1138)
  • Фінн син Халля (1139–1145)
  • Гуннар син Ульвхедіна (1146–1155)
  • Сноррі син Хунбогі (1156–1170)
  • Стюркар син Одді (1171–1180)
  • Гіцур син Халля (1181–1202)
  • Халль син Гіцура (1203–1209)
  • Стюрмір Мудрий син Кара (1210–1214)(1232–1235)
  • Сноррі син Стурли (1215–1218)(1222–1231)
  • Тейт син Торвальда (1219–1221)(1236–1247)
  • Олав Білий Скальд син Торда (1248–1250)(1252)
  • Стурла син Торда (1251)
  • Тейт син Ейнара (1253–1258)
  • Кетіль син Торлака (1259–1262)
  • Торлейв Рик син Кетіля (1263–1265)


Історія Данії Це незавершена стаття з історії Данії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Історія Фінляндії Це незавершена стаття з історії Фінляндії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Історія Ісландії Це незавершена стаття з історії Ісландії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Історія Норвегії Це незавершена стаття з історії Норвегії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Історія Швеції Це незавершена стаття з історії Швеції.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Джерела[ред.ред. код]

  • Edda poetycka. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1986. ISBN 83-04-02222-2. (пол.)
  • Nordisk Familjebok, Encyklopedi och konversationslexikon (fjärde upplagan), Förlagshuset Norden AB, Förlagshuset Nordens Boktryckeri, Malmö 1952, band 9, spalt 146. (швед.)
  • Nordisk Familjebok, Encyklopedi och konversationslexikon (fjärde upplagan, 1952 års upplaga), Förlagshuset Norden AB, Förlagshuset Nordens Boktryckeri, Malmö 1953, band 13, spalt 283. (швед.)
  • Carlquist, Gunnar, red (1933). Svensk uppslagsbok. Bd 16. Malmö: Svensk Uppslagsbok AB. sid. 736 (швед.)
  • Nationalencyklopedin (швед.)

Посилання[ред.ред. код]