Закон Ампера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ампера закон.jpg
Взаємодія двох елементарних струмів: а - паралельних, б - антипаралельних (всі відрізки (вектори) лежать в одній площині)

Закон Ампера — закон взаємодії постійних струмів. Установлений Андре-Марі Ампером в 1820 році. Із закону Ампера виходить, що паралельні провідники з постійними струмами, що течуть в одному напрямі, притягуються, а в протилежному — відштовхуються. Законом Ампера називається також закон, що визначає силу, з якою магнітне поле діє на малий відрізок провідника із струмом.

Сила Ампера залежить від сили струму I , елемента (частини) довжини провідника dl , кута між напрямом струму і напрямом ліній магнітного поля  \alpha та магнітної індукції B , і задається формулою

dF = B I dl \sin\alpha\!

У векторній формі сила Ампера записується

 d\mathbf{F} = I [\mathbf{B}, \mathbf{dl}] .

Якщо кут між векторами  \mathbf{B} i  \mathbf{dl} менший, ніж 90°, то:

dF = B I dl \sin\alpha\!

Якщо кут між векторами  \mathbf{B} i  \mathbf{dl} дорівнює 90°, тоді sin90°=1, звідси:

dF = B I dl\!.

Магнітна індукція у просторі навколо провідника зі струмом визначається законом Біо-Савара.

Джерела[ред.ред. код]


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.