Закон Ампера

Взаємодія двох елементарних струмів: а - паралельних, б - антипаралельних (всі відрізки (вектори) лежать в одній площині)

Закон Ампера — закон взаємодії постійних струмів. Установлений Андре-Марі Ампером в 1820 році. Із закону Ампера виходить, що паралельні провідники з постійними струмами, що течуть в одному напрямі, притягуються, а в протилежному — відштовхуються. Законом Ампера називається також закон, що визначає силу, з якою магнітне поле діє на малий відрізок провідника із струмом.

Сила Ампера залежить від сили струму $I$, елемента (частини) довжини провідника $dl$, кута між напрямом струму і напрямом ліній магнітного поля $\alpha$ та магнітної індукції $B$, і задається формулою

$dF = B I dl \sin\alpha\!$

У векторній формі сила Ампера записується

$d\mathbf{F} = I [\mathbf{B}, \mathbf{dl}]$.

Якщо кут між векторами $\mathbf{B}$ i $\mathbf{dl}$ менший, ніж 90°, то:

$dF = B I dl \sin\alpha\!$

Якщо кут між векторами $\mathbf{B}$ i $\mathbf{dl}$ дорівнює 90°, тоді sin90°=1, звідси:

$dF = B I dl\!$.

Магнітна індукція у просторі навколо провідника зі струмом визначається законом Біо-Савара.

Джерела

• Закон Ампера в Великій радянській енциклопедії (рос.)

Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.