Закон Архімеда
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зако́н Архіме́да (рос. закон Архимеда; англ. Archimed’s law; нім. Archimedisches Prinzip n) — основний закон гідростатики, згідно з яким на всяке тіло, занурене в рідину або газ, діє виштовхувальна сила, яка дорівнює вазі витисненої рідини (газу) і напрямом протилежна їй.
Згідно з законом Архімеда вага всякого тіла в повітрі менша за вагу його в пустоті на величину, рівну вазі витисненого повітря.
Відкрив закон видатний давньогрецький математик і механік Архімед.
Якщо сила тяжіння тіла G більша виштовхувальної (Архімедової) сили Р, тобто G > P, то тіло тоне. Якщо G = P, то тіло знаходиться в спокої на тій глибині, на яку воно занурено. Якщо G< P, то тіло спливає, причому спливання припиниться тоді, коли виштовхувальна сила дорівнюватиме силі тяжіння тіла. Сила тяжіння рідини в об'ємі рівному об’єму зануреної в неї частини тіла називається водотоннажністю, а центр ваги цього об'єму – центром водотоннажності.
Формула ваги витісненої рідини
,
де g - прискорення вільного падіння, ρ - густина рідини, V - витіснений об'єм.
