Закон Габбла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Закон Габбла - закон астрономії, за яким швидкість взаємного віддалення (розбігання) галактик пропорційна відстані між ними. Відкритий американським астрономом Едвіном Габблом 1929 року.

 v = H_0 d ,

де v - швидкість, d - вістань,  H_0 - коефіцієнт пропорційності, який називають сталою Габбла.

Закон Габбла є основним методом визначення відстані до далеких позагалактичних об'єктів[1].

Найновіші дослідження дають для параметра Габбла значення[2]

H0 = 74.2 ± 3.6 (км/с)/Мпк.

Якщо вважати, що швидкість розширення Всесвіту залишалася постійною, величина, обернена до параметра Габбла, визначатиме час від моменту Великого Вибуху, або вік Всесвіту. Його називають також часом Габбла[3]. Він дорівнює приблизно 13,8 млрд років.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Хаббла закон // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 506. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).
  2. «Refined Hubble Constant Narrows Possible Explanations for Dark Energy». 2009-05-09. Архів оригіналу за 2013-06-21. Процитовано 2009-05-09. 
  3. Хаббла час // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 507—508. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.