Закон Гука
Закон Гука встановлює лінійну залежність між деформацією й механічними напруженнями.
Закон Гука справедливий для малих пружних деформацій.
Зміст |
Закон Гука для випадку одновісного напруженого стану [ред.]
У своїй найпростішій формі закон Гука записується для деформації довгого тонкого стрижня або пружини
,
де F — сила, k — коефіцієнт жорсткості, х — видовження.
Ця формула не враховує зміни поперечних розмірів стрижня при розтягу. Крім того коефіцієнт жорсткості — це властивість стрижня, а не властивість матеріалу, з якого він виготовлений.
Запис закону Гука через напруження і відносні деформації дає можливість виключити вплив конструктивних особливостей стрижня на вид залежності між силовим параметром і деформацією. Для випадку лінійного навантаження закон Гука має вигляд:
,
де: σ — механічне напруження, визначається, як сила, що припадає на одиницю площі поперечного перерізу тіла;
— величина відносної деформації (відносне видовження);- E — модуль Юнга.
Закон Гука для тривимірного напруженого стану [ред.]
Закон Гука для тривимірного (складного) напруженого стану у випадку ізотропного матеріалу може бути записаний у вигляді системи рівнянь:
- для лінійних деформацій
-
- для деформацій зсуву
-
де:
- ε — деформація розтягу-стиску в точці,
- σ — напруження розтягу-стиску,
- γ — деформація зсуву (кутова) в точці,
- τ — напруження зсуву (дотичне напруження) в точці,
- G — модуль зсуву,
- E — модуль Юнга
— коефіцієнт Пуассона.
Закон можна сформулювати так: компоненти тензора деформації в даній точці тіла знаходяться в лінійній залежності від компонентів тензора напруження тієї ж точки.
Строга форма запису закону Гука [ред.]
,
де
— тензор механічних напружень,
— тензор деформації, а
— тензор чертвертого рангу, який називається тензором модулів пружності і є характеристикою речовини.
Закон Гука був сформульований Робертом Гуком у 1660.
Див. також [ред.]
Пружність
Пружні сили
Тензор механічних напружень
Тензор деформації
Модулі пружності
Посилання [ред.]
- Опір матеріалів. Підручник /Г. С. Писаренко, О. Л. Квітка, Е. С. Уманський. За ред. Г. С. Писаренка — К.: Вища школа,1993 .- 655 с. ISBN 5-11-004083-5
- Опір матеріалів: Навч. посіб. для студентів ВНЗ. Рекомендовано МОН / Шваб'юк В. І. — К., 2009. — 380 с.
- Мильніков О. В. Опір матеріалів. Конспект лекцій / Олександр Володимирович Мильніков. − Тернопіль: Видавництво ТНТУ, 2010. − 257 с.
| Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |



,
,
— величина відносної деформації (відносне видовження);![\epsilon_x = \frac {1} {E} [\sigma_x - \nu(\sigma_y + \sigma_z)]](http://upload.wikimedia.org/math/a/4/a/a4ac3fceeb447c410e8aea0aa6aae926.png)
![\epsilon_y = \frac {1} {E} [\sigma_y - \nu(\sigma_z + \sigma_x)]](http://upload.wikimedia.org/math/7/8/d/78d97e14cdf0dfdc73cd6d4f0c52a307.png)
![\epsilon_z = \frac {1} {E} [\sigma_z - \nu(\sigma_x + \sigma_y)]](http://upload.wikimedia.org/math/0/3/4/0349128c593c48b8f17e4cd3c74baed5.png)



—
,