Закон Мозлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Спектральні  K_\alpha та  K_\beta лінії для низки хімічних елементів

Закон Мозлі — емпірично встановлена залежність частоти та довжини хвилі серій характеристичного рентгенівського випромінювання від атомного номера хімічного елемента.

Для лінії  K_\alpha характеристичного випромінювання закон Мозлі має вигляд:

 \frac{1}{\lambda_{K_\alpha}} = R (Z-1)^2 \left( \frac{1}{1^2} - \frac{1}{2^2} \right)

Для інших серій

 \frac{1}{\lambda_{K_\alpha}} = R (Z-\sigma_{mn})^2 \left( \frac{1}{n^2} - \frac{1}{m^2} \right)  ,

де  \sigma_{mn}  — деяке число, що описує екранування заряду ядра внутрішніми електронами.

Закон носить ім'я свого першовідкривача — англійського фізика Генрі Мозлі.

Історичне значення[ред.ред. код]

Закон Мозлі відіграв дуже важливу роль у ідентифікації хімічних елементів та визначення їхнього місця в періодичній таблиці. Складаючи періодичну таблицю, Дмитро Менделєєв опирався на відомі значення атомних мас елементів. Однак, йому довелося переставити деякі елементи місцями й припустити існування інших, ще невідомих. На відміну від атомної маси, закон Мозлі не має винятків — спектральні лінії характеристичного рентгенівського випромінювання розташовані у строгій закономірності. Аналіз їхніх частот дозволив точно встановити місця в періодичній таблиці перехідних елементів, які мають схожі хімічні властивості й не сильно різняться за масою. Аналіз спектрів допоміг також переконатися в тому, що в періодичній таблиці нема лагун — від Гідрогену до Урану рівно 92 хімічні елементи.

Див. також[ред.ред. код]


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Джерела[ред.ред. код]

  • Білий М.У. (1973). Атомна фізика. Київ: Вища школа.