Закон діючих мас
Зако́н ді́ючих мас (рос. закон действующих масс; англ. mass action law; нім. Massenwirkungsgesetz n) —
1) У хімічній термодинаміці: для реакції
де
— символи хімічних речовин, що беруть участь у реакції,
— стехіометричні коефіцієнти, концентрації (активності) реагентів
у стані хімічної рівноваги задовольняють залежність
де
— константа хімічної рівноваги.
Наприклад, при хімічній реакції з вихідними реагентами A та B і продуктами реакції С та D, формула якої має вигляд
- A + B = C + D,
закон діючих мас записується:
.
2) У хімічній кінетиці: швидкість елементарної гомогенної реакції, для якої молекулярність збігається з порядком, при сталій температурі є прямопропорційною добуткові концентрацій реактантів у степенях, що дорівнюють стехіометричним коефіцієнтам речовин у рівнянні реакції:
,
де
- коефіцієнт пропорційності.
Закон діючих мас встановили Като Максиміліан Гульдберґ і Петер Вааґе в 1860-1870 роках.
Теорія [ред.]
В стані хімічної рівноваги при фіксованій температурі й тиску вільна енергія Гібса повинна мати мінімальне значення, тому
.
Виходячи з рівнянь реакції
,
а тому
де
- хімічний потенціал i-го реагента. Це рівняння є загальною формою запису закону, часткову форму якого можна отримати, виразивши хімічні потенціали через концентрації.
,
де
- парціальний тиск, а
- певна функція від термператури. Парціальні тиски кожної з речовин, що беруть участь у реакції, пропорційні їхнім концентраціям. Після нескладних перетворень можна отримати
.
Стала хімічної рівноваги не залежить від початкової концентрації реагентів, а визначається лише тиском і температурою.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.


.
,
.
,
,
.