Закон діючих мас
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зако́н ді́ючих мас (рос. закон действующих масс; англ. mass action law; нім. Massenwirkungsgesetz n) —
1) У хімічній термодинаміці: для реакції
де Ai — символи хімічних речовин, що беруть участь у реакції, νi — стехіометричні коефіцієнти, концентрації (активності) реагентів ci у стані хімічної рівноваги задовольняють залежність
де Kc — константа хімічної рівноваги.
Наприклад, при хімічній реакції з вихідними реагентами A та B і продуктами реакції С та D, формула якої має вигляд
- A + B = C + D,
закон діючих мас записується:
.
2) У хімічній кінетиці: швидкість елементарної гомогенної реакції, для якої молекулярність співпадає з порядком, при сталій температурі є прямопропорційною добуткові концентрацій реактантів у степенях, що дорівнюють стехіометричним коефіцієнтам речовин у рівнянні реакції:
,
де γ - коефіцієнт пропорційності.
Закон діючих мас встановили Като Максиміліан Гульдберґ і Петер Вааґе в 1860-1870 роках.
[ред.] Теорія
В стані хімічної рівноваги при фіксованій температурі й тиску вільна енергія Гібса повинна мати мінімальне значення, тому
.
Виходячи з рівнянь реакції
,
а тому
де μi - хімічний потенціал i-го реагента. Це рівняння є загальною формою запису закону, часткову форму якого можна отримати, виразивши хімічні потенціали через концентрації.
,
де Pi - парціальний тиск, а χ(T) - певна функція від термператури. Парціальні тиски кожної з речовин, що беруть участь у реакції, пропорційні їхнім концентраціям. Після нескладних перетворень можна отримати
.
Стала хімічної рівноваги не залежить від початкової концентрації реагентів, а визначається лише тиском і температурою.
[ред.] Дивіться також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3




