Закон еквівалентів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Закон еквівалентівмаси речовин, які вступають у реакцію та утворюються після неї, пропорційні їхнім еквівалентам.

\frac{m_1}{m_2}=\frac{E_1}{E_2}
Із закону сталості складу випливає, що речовини взаємодіють між собою і утворюють продукти у певних, чітко визначених (еквівалентних) кількостях.

Еквівалент [ред.ред. код]

Еквівалент (Е) — еквівалентом елемента називають таку його кількість, яка взаємодіє з 1 м.ч. Н або 8 м.ч. О або заміщує таку кількість хімічних реакцій.

Еквівалент - це частина атому, молекули або йону яка припадає на одну зміної валентності або ступеню окиснення. Наприклад, в сполуках HCl, H2S, NH3, CH4 еквівалент хлора, сірки, нітрогену, вуглеця дорівнює відповідно 1 моль, 1/2 моль, 1/3 моль, 1/4 моль.

Еквівалент речовини – це реальна або умовна частка цієї речовини, яка в кислотно-основній реакції звільняє один гідроген (1+)- іон або сполучається з ним, а в окисно-відновній реакції приєднує або звільняє один електрон.

Еквівалент речовини змінний і залежить від реакції, у якій ця речовина бере участь.

Маса одного еквіваленту називається його еквівалентною масою. Так, в наведених вище прикладах еквівалентні маси хлору, сірки, нітрогену та вуглецю відповідно дорівнюють 34,45 г/моль, 32/2=16 г/моль, 14/3=4,67 г/моль, 12/4=3 г/моль.

Число, яку показує, яка частка реальної частинки речовини X еквівалентна одному гідроген (1+)- іону в даній кислотно-основній реакції, називається фактором еквівалентності речовини X. Фактор еквівалентності — це величина безрозмірна.

Історія виникнення[ред.ред. код]

В кінці 18 століття І. Ріхтер в результаті своїх робіт (1792—1800) дав формулювання закону для нейтралізації кислоти основою, а в загальнішій формі закон сформулював англійський хімік У. Волластон в 1807 році.


Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.