Закон еквівалентів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Закон еквівалентівмаси речовин, які вступають у реакцію та утворюються після неї, пропорційні молярним масам їхніх еквівалентів.

\frac{m_1}{m_2}=\frac{M_{eq,1}}{M_{eq,2}}

Із закону сталості складу випливає, що речовини взаємодіють між собою і утворюють продукти у певних, чітко визначених (еквівалентних) кількостях.

Еквівалент [ред.ред. код]

Еквівалент — це умовна частинка (частина атому, молекули або йону), на яку припадає або одиниця заряду в обмінних реакціях, або один електрон, що приймається чи віддається в окисно-відновних реакціях. Число еквівалентності z показує, на скільки таких частин слід розділити атом, молекулу, іон. Наприклад, в сполуках HCl, H2S, NH3, CH4 число еквівалентності хлору, сульфуру, нітрогену, карбону дорівнює відповідно 1, 2, 3, 4 (як то витікає із реакцій утворення сполуки гідрогену із простої речовини та водню).

Слід мати на увазі, що еквівалент речовини змінний і залежить від реакції, в якій ця речовина бере участь. Саме тому еквіваленти завжди взаємодіють один з одним 1:1 за кількістю (це, по суті, синонімічне формулювання закону).

Еквівалентні величини[ред.ред. код]

Молярна маса еквівалентів пов'язана із молярною масою атому, молекули або іону так:

 M_{eq}(\text{X}) = \frac{1}{z(\text{X})} \cdot M(\text{X})

В наведених вище прикладах молярна маса еквівалентів хлору, сульфуру, нітрогену та карбону дорівнює відповідно 34,45 г/моль, 32/2=16 г/моль, 14/3=4,67 г/моль, 12/4=3 г/моль.

Молярна концентрація еквівалентів (застаріле нормальність) часто використовується в аналітичній хімії для зазначення концентрації розчинів. Закон еквівалентів так само просто виражається в їхніх молярних концентраціях cекв:

cекв,1·V1 = cекв,2·V2

де V1 та V2  — об'єми розчинів, необхідні для повного перебігу реакції.

Історія виникнення[ред.ред. код]

В кінці 18 століття І. Ріхтер в результаті своїх робіт (1792—1800) дав формулювання закону для нейтралізації кислоти основою, а в загальнішій формі закон сформулював англійський хімік У. Волластон в 1807 році.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Химическая энциклопедия: В 5 т./ Гл. ред. Н. С. Зефиров. Т. 5: Триптофан — Ятрохимия. — М.: Большая Рос. энцикл., 1998. — 783 с.: ил., табл. — Библиогр. в конце ст. — ISBN 5-85270-310-9. (рос.)