Закон тотожності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Формула
\rho \lor \sim \rho

Тотожності закон (лат.lex identitatis) — один з основних законів формальної логіки, докладного тлумачення якому надав давньогрецький вчений Аристотель.

Формулювання[ред.ред. код]

З.т. формулюється так: будь-яка думка про предмет у процесі даного міркування тотожна сама собі, скільки б разів вона не повторювалась. Цей закон Арістотель у праці "Метафізика" сформулював так:

«Неможливо, щоб одне й те саме разом було й не було властиве одному й тому самому і в одному й тому ж сенсі»

— Аристотель, «Метафізика»

.

Математичний вираз[ред.ред. код]

Формальний вираз закону тотожності: \!A є \!A, або \!A\!=\!A, де під \!A розуміється будь-яка думка..

Вимоги закону[ред.ред. код]

1. У процесі міркування про якийсь предмет необхідно мислити саме цей предмет і не можна підміняти його іншим предметом думки.

Закон тотожності вимагає, щоб у процесі міркування було виділено предмет міркування і цей предмет не підмінявся якимсь іншим предметом думки даної предметної області. Закон тотожності не забороняє переходити від одного предмета думки до другого, від одного обговорення питання — до другого питання, він тільки забороняє підміняти один предмет думки іншим предметом, одне питання іншим питанням.

2. У процесі міркування, у суперечці або дискусії поняття мають уживатися в одному й тому ж значенні. Думка тотожна сама собі, якщо вона однозначна.

Закон тотожності не допускає вживання поняття всередині якогось міркування у різному значенні. Поняття, якими ми користуємося, мають уживатися протягом усього розмірковування, скільки б вони не траплялися в одному й тому ж значенні, зберігати незмінно свій обсяг і свій зміст. Якщо ж поняття й терміни вживаються у процесі міркування неоднозначно, то мислення стає невизначеним, процес мислення у таких випадках не досягає мети.

"...Справді — мати не одне значення — означає не мати жодного значення, якщо ж у слова немає (визначених) значень, тоді втрачена усіляка можливість розмірковувати один з одним, а насправді і з самим собою"

— Аристотель, «Метафізика»

.