Закрита адміністративно-територіальна одиниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Закрита адміністративно-територіальна одиниця (ЗАТО, також Закрите адміністративно-територіальне утворення) — адміністративно-територіальна одиниця на територію якої обмежений вільний доступ громадян, що не проживають в її межах і не пов'язані з діяльністю, яка викликає необхідність встановлення особливого режиму перебування на ній в інтересах національної безпеки країни[1].

Для ЗАТО встановлюється особливий режим безпечного функціонування й охорони державної таємниці, що включає спеціальні умови проживання громадян, в межах якого розташовані військові об'єкти, промислові підприємства з розробки, виготовлення, зберігання та утилізації зброї масового ураження, переробці радіоактивних та інших матеріалів, інші об'єкти.

Від закритого адміністративно-територіального утворення слід відрізняти закриті військові містечка, до яких відносяться розташовані в населених пунктах місця базування військових частин, що мають систему пропусків, а також окремі відокремлені військові містечка військових частин, розташовані поза населеними пунктами.

ЗАТО на території України[ред.ред. код]

На території України існували такі закриті адміністративно-територіальні одиниці:

Посилання[ред.ред. код]

  1. Закон України «Про порядок встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних одиниць» (Проект)