Залозний шлях

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Зало́зний шлях — один з давніх торговельних шляхів, що з'єднував Київ з Тмутороканню, Малою Азією і країнами Сходу.

Зало́зний шлях згадується в літописах під 1168 і 1170 роками. Про напрямок цього шляху і походження його назви висловлюються різні припущення, але більшість дослідників вважає, що Залозний шлях ішов до Азовського моря і далі до Тмуторокані. З літописів відомо, що Грецький шлях і Залозний шлях зближалися біля Канева. Деякі дослідники пов'язують назву шляху з тим, що він проходив «за лозами», тобто за дніпровими плавнями і територією на схід від них, де росла лоза. Інші дослідники вважають, що Залозний шлях проходив степовою частиною Північного Причорномор'я на Лівобережжі Дніпра, де торговим караванам загрожували кочівники і тому цей шлях був «залазьний», тобто небезпечний.

З Залозним шляхом пов'язується назва міста Лозова у Харківській області. З приводу назви «Лозова» відомий радянський письменник В. Г. Ян пише наступне: "Залозний шлях — дуже давній торговий шлях від Азовського моря до Дніпра. «Залозний» пішов від стародавньої вимови слова «залізо», так як по цьому найкоротшому шляху караванами провозилось залізо, яке в давнину було цінним металом і доставлялось з Китая і інших місць Азії. (Забелін, Брун.) Ця назва «Залозний» і збереглось у зміненій назві станції «Лозова» " (Джерело - пояснення до книги «Чингиз-хан»).

Залозний шлях мав важливе значення у торгових та політичних зв'язках Давньої Русі.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]