Залізна доба
Залі́зна доба (I тис. до н. е.) — період ранньої історії людства, який визначається розвитком металургії і використанням залізних виробів (ножі, сокири, посуд, зброя, прикраси тощо).
Зміст |
Залізна доба в системі трьох періодів [ред.]
Розрізнення ранньої історії людства на три періоди археологічних культур: кам'яну добу, бронзову добу й залізну добу запропонував данський археолог Християн Юргенсен Томсен для полегшення класифікації археологічних знахідок. Найкраще запропонована Момсеном класифікація артефактів працює для археологічних знахідок Середземномор'я та Близького Сходу. В інших стародавніх культурах, наприклад, культурі Стародавнього Китаю, виділити бронзовий і залізний віки важче.
Термін залізний вік, зустрічається набагато раніше, в книзі «Роботи і дні» Гесіода, де історія людства поділена на 5 віків: золотий, срібний, бронзовий, вік героїв та залізний вік, однак цей стародавній поділ міфологічний, а не археологічний.
Всі народи і цивілізації пережили період поширення металургії і залізних виробів. Але до культур залізної доби відносять тільки цивілізації ранньої історії, які згодом пройшли рабовласницький період.
Тривалість [ред.]
Період залізної доби був найменш тривалим серед інших епох. Він розпочався з Темних часів Греції у 12 столітті до н. е. в Європі і Ближньому Сході, і в 11 столітті в Індії в Азії. Вважається, що залізна доба закінчилася з виникненням приблизно в 3 столітті до Христа писаної історії, яка дає свідчення про події від безпосередніх її учасників (розвинений еллінізм і Римська держава).
В Америці, Австралії й Океанії залізна доба почалася лише з появою європейців.[1]
Якщо так можна висловитися, ми продовжуємо жити в часи розвиненої залізної доби, бо залізо і металургія не втратили свого значення дотепер. Ще донедавна СРСР визначав своє лідерство за виробленим чавуном і сталлю.
Відкриття заліза [ред.]
Рання технологія отримання й обробки заліза була примітивною в порівнянні з сучасною металообробкою. Найдавніші залізні артефакти, знайдені археологами, були з метеоритного заліза, вірніше сплаву заліза з нікелем. Виплавлювання заліза із залізної руди почалося в кінці бронзової доби. Питання про те, звідки почався цей процес, чи існував спочатку один центр виплавлювання, чи технологія виникла в різних частинах світу незалежно, дискутується архелогами. Найпоширеніша теорія стверджує, що виплавлювання заліза зародилося в Східній Анатолії приблизно 1200 років до Христа.
Першою технологією виплавлювання заліза була сиродутна. В землі викопувалася яма, куди складали шарами руду й вугілля. Над ямою споруджували купол із димарем. Повітря в піч подавалося за допомогою ковальських міхів. Така конструкція забезпечувала відновлення заліза без розплавлювання — температура була надто низькою. Технологія була малоефективною. В результаті, розрушивши піч, із неї виймали пористу речовину, яку називали крицею. Вона складалася із заліза й шлаку. Її потім ущільнювали за допомогою ковальських молотів. Сиродутне залізо було низької якості й крихке. Воно поступалося за твердістю перед бронзою.
Перевагою заліза над бронзою була доступність сировини. Залізні вироби стали кращими від бронзових тільки з початком освоєння процесу варіння сталі, що відбулося в ранньому Середньовіччі. Відтоді люди почали широко застосовувати залізо. А до того залізні вироби поступалися якістю бронзі, але залізна руда була доступніша і могла бути знайдена практично скрізь, тоді як виробництво бронзи потребує мідних і олов'яних руд, родовища яких були далеко й потребували перевезень і торгівлі.
Із винаходом технології виплавлювання заліза відбулися значні зміни в людському суспільстві — люди отримали в достатній кількості інструменти. Практично всі побутові залізні вироби, окрім ножиць і ґвинтів, були вперше виготовлені в залізну добу.
Перехід від бронзової доби [ред.]
13 — 12 століття до Христа на Близькому Сході та в Середземномор'ї були часом занепаду цивілізацій, який називають колапсом бронзової доби. Про це свідчить занепад та зникнення великих міст. Щодо Греції цей період називають темними століттями. В цей же період занепала Хеттська держава в Анатолії, Стародавній Єгипет зазнав нападу так званих народів моря. Причини занепаду та його зв'язок із виникненням технології обробки заліза дискутуються істориками.
Відновлення великих міст і цивілізації розпочалося з 10 століття. Зміцнилися ново-хеттські держави, розквіту досягла Ново-Ассирійська держава. З 8 століття до Христа відновилася економіка Стародавньої Греції, розпочався період класичної античності.
Залізна доба на території України [ред.]
- Докладніше у статті Залізна доба в Україні
Залізна доба в степах України найчастіше асоціюється зі скіфами, хоча окремі вироби із заліза знайшли ще в похованнях сабатинівської культури 13 −12 століття до Христа.
Європа [ред.]
Залізну добу в Центральній Європі поділяють на періоди гальштатської культури та латенської культури.
На території Італії залізна доба представлена етруською культурою. На півночі Європи, в Скандинавії, Фінляндії, Естонії обробка заліза із болотної руди розпочалася приблизно за 500 років до Христа.
Африка [ред.]
В Африці на південь від Сахари залізна доба утвердилася одразу ж після кам'яної доби, минаючи бронзову. Як свідчать археологічні дослідження обробка заліза на території сучасного Нігеру, мабуть, датуються 1200 роком до Христа[2]. Свідчення виробництва вуглецевої сталі в Африці датуються початком 1 тисячоліття[3].
Китай [ред.]
Залізні вироби з'явилися на Маньчжурській рівнині в 9 столітті до Христа[4]. В долину Янцзи чорна металургія добралася до 6 століття до Христа[5].
Див. також [ред.]
- Залізна доба в Україні
- Залізна доба в Східній Європі
- Залізна доба в Центральній Європі
- Залізна доба в Західній Європі
- Залізна доба в Південній Європі
- Залізна доба на Передній Азії
- Залізна доба у Центральній Азії
- Залізна доба на Середньому Сході
- Залізна доба на Далекому Сході
- Залізна доба у Сибіру
- Залізна доба в Африці
Виноски [ред.]
- ↑ Українська радянська енциклопедія. — Т. 4. — Київ, 1979. Стор. 184.
- ↑ Duncan E. Miller and N.J. Van Der Merwe, 'Early Metal Working in Sub Saharan Africa' Journal of African History 35 (1994) 1-36; Minze Stuiver and N.J. Van Der Merwe, 'Radiocarbon Chronology of the Iron Age in Sub-Saharan Africa' Current Anthropology 1968.
- ↑ Peter Schmidt, Donald H. Avery. Complex Iron Smelting and Prehistoric Culture in Tanzania, Science 22 September 1978: Vol. 201. no. 4361, pp. 1085–1089
- ↑ Derevianki, A. P. 1973. Rannyi zheleznyi vek Priamuria
- ↑ Higham, Charles. 1996. The Bronze Age of Southeast Asia
