Залізна доба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Третинна система
Голоцен Історичні епохи
Залізна доба
  Пізня бронза  
  Середня бронза
  Рання бронза
Бронзова доба
    Мідна доба (Енеоліт)    
  Нова кам'яна доба (Неоліт)
Середня кам'яна доба (Мезоліт, Епіпалеоліт)
Плейстоцен     Верхній палеоліт  
    Середній палеоліт
    Нижній палеоліт
  Давня кам'яна доба (Палеоліт)
Кам'яна доба


Залі́зна доба (I тис. до н. е.) — період ранньої історії людства, який визначається розвитком металургії і використанням залізних виробів (ножі, сокири, посуд, зброя, прикраси тощо).

Залізна доба в системі трьох періодів[ред.ред. код]

Розрізнення ранньої історії людства на три періоди археологічних культур: кам'яну добу, бронзову добу й залізну добу запропонував данський археолог Християн Юргенсен Томсен для полегшення класифікації археологічних знахідок. Найкраще запропонована Момсеном класифікація артефактів працює для археологічних знахідок Середземномор'я та Близького Сходу. В інших стародавніх культурах, наприклад, культурі Стародавнього Китаю, виділити бронзовий і залізний віки важче.

Термін залізний вік, зустрічається набагато раніше, в книзі «Роботи і дні» Гесіода, де історія людства поділена на 5 віків: золотий, срібний, бронзовий, вік героїв та залізний вік, однак цей стародавній поділ міфологічний, а не археологічний.

Всі народи і цивілізації пережили період поширення металургії і залізних виробів. Але до культур залізної доби відносять тільки цивілізації ранньої історії, які згодом пройшли рабовласницький період.

Тривалість[ред.ред. код]

Період залізної доби був найменш тривалим серед інших епох. Він розпочався з Темних часів Греції у 12 столітті до н. е. в Європі і Ближньому Сході, і в 11 столітті в Індії в Азії. Вважається, що залізна доба закінчилася з виникненням приблизно в 3 столітті до Христа писаної історії, яка дає свідчення про події від безпосередніх її учасників (розвинений еллінізм і Римська держава).

В Америці, Австралії й Океанії залізна доба почалася лише з появою європейців.[1]

Можна вважати, що людство продовжує жити в часи розвиненої залізної доби, бо залізо і металургія не втратили свого значення і дотепер. Ще недавно в СРСР визначали своє лідерство у світі за кількістю виробленого чавуна і сталі.

Відкриття заліза[ред.ред. код]

Див. також Початки металургії заліза .

Рання технологія отримання й обробки заліза була примітивною в порівнянні з сучасною металообробкою. Найдавніші залізні артефакти, знайдені археологами, були з метеоритного заліза, вірніше сплаву заліза з нікелем. Виплавлювання заліза із залізної руди почалося в кінці бронзової доби. Питання про те, звідки почався цей процес, чи існував спочатку один центр виплавлювання, чи технологія виникла в різних частинах світу незалежно, дискутується архелогами. Найпоширеніша теорія стверджує, що виплавлювання заліза зародилося в Східній Анатолії приблизно 1200 років до Христа.

Першою технологією виплавлювання заліза була сиродутна. В землі викопувалася яма, куди складали шарами руду й вугілля. Над ямою споруджували купол із димарем. Повітря в піч подавалося за допомогою ковальських міхів. Така конструкція забезпечувала відновлення заліза без розплавлювання — температура була надто низькою. Технологія була малоефективною. В результаті, розрушивши піч, із неї виймали пористу речовину, яку називали крицею. Вона складалася із заліза й шлаку. Її потім ущільнювали за допомогою ковальських молотів. Сиродутне залізо було низької якості й крихке. Воно поступалося за твердістю перед бронзою.

Перевагою заліза над бронзою була доступність сировини. Залізні вироби стали кращими від бронзових тільки з початком освоєння процесу варіння сталі, що відбулося в ранньому Середньовіччі. Відтоді люди почали широко застосовувати залізо. А до того залізні вироби поступалися якістю бронзі, але залізна руда була доступніша і могла бути знайдена практично скрізь, тоді як виробництво бронзи потребує мідних і олов'яних руд, родовища яких були далеко й потребували перевезень і торгівлі.

Із винаходом технології виплавлювання заліза відбулися значні зміни в людському суспільстві — люди отримали в достатній кількості інструменти. Практично всі побутові залізні вироби, окрім ножиць і ґвинтів, були вперше виготовлені в залізну добу.

Перехід від бронзової доби[ред.ред. код]

13 — 12 століття до Христа на Близькому Сході та в Середземномор'ї були часом занепаду цивілізацій, який називають колапсом бронзової доби. Про це свідчить занепад та зникнення великих міст. Щодо Греції цей період називають темними століттями. В цей же період занепала Хеттська держава в Анатолії, Стародавній Єгипет зазнав нападу так званих народів моря. Причини занепаду та його зв'язок із виникненням технології обробки заліза дискутуються істориками.

Відновлення великих міст і цивілізації розпочалося з 10 століття. Зміцнилися ново-хеттські держави, розквіту досягла Ново-Ассирійська держава. З 8 століття до Христа відновилася економіка Стародавньої Греції, розпочався період класичної античності.

Залізна доба на території України[ред.ред. код]

Докладніше у статті Залізна доба в Україні

Залізна доба в степах України найчастіше асоціюється зі скіфами, хоча окремі вироби із заліза знайшли ще в похованнях сабатинівської культури 13 −12 століття до Христа.

Європа[ред.ред. код]

Залізну добу в Центральній Європі поділяють на періоди гальштатської культури та латенської культури.

На території Італії залізна доба представлена етруською культурою. На півночі Європи, в Скандинавії, Фінляндії, Естонії обробка заліза із болотної руди розпочалася приблизно за 500 років до Христа.

Африка[ред.ред. код]

В Африці на південь від Сахари залізна доба утвердилася одразу ж після кам'яної доби, минаючи бронзову. Як свідчать археологічні дослідження обробка заліза на території сучасного Нігеру, мабуть, датуються 1200 роком до Христа[2]. Свідчення виробництва вуглецевої сталі в Африці датуються початком 1 тисячоліття[3].

Китай[ред.ред. код]

Залізні вироби з'явилися на Маньчжурській рівнині в 9 столітті до Христа[4]. В долину Янцзи чорна металургія добралася до 6 століття до Христа[5].

Див. також[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія. — Т. 4. — Київ, 1979. Стор. 184.
  2. Duncan E. Miller and N.J. Van Der Merwe, 'Early Metal Working in Sub Saharan Africa' Journal of African History 35 (1994) 1-36; Minze Stuiver and N.J. Van Der Merwe, 'Radiocarbon Chronology of the Iron Age in Sub-Saharan Africa' Current Anthropology 1968.
  3. Peter Schmidt, Donald H. Avery. Complex Iron Smelting and Prehistoric Culture in Tanzania, Science 22 September 1978: Vol. 201. no. 4361, pp. 1085–1089
  4. Derevianki, A. P. 1973. Rannyi zheleznyi vek Priamuria
  5. Higham, Charles. 1996. The Bronze Age of Southeast Asia