Залізний Хрест (Німеччина)
| Залізний хрест | |
| Оригінальна назва | нім. Eisernes Kreuz |
| Країна | |
| Тип | Орден |
| Кому вручається | всі категорії військовослужбовців |
| Підстави нагородження | за хоробрість на полі бою |
| Статус | не вручається |
| Статистика | |
| Дата заснування | 10 березня 1813 |
| Перше нагородження | 1813 |
| Останнє нагородження | травень 1945 |
| Кількість нагороджень | більш 2,3 млн. |
| Черговість | |
| Старша нагорода | Німецький хрест (з 1941) |
Залі́зний хрест (нім. Eisernes Kreuz) — прусський і німецький військовий орден. Заснований Фрідріхом Вільгельмом III 10 березня 1813 за бойові відмінності у війні за звільнення Німеччини від Наполеона. Авторство ескізу приписують Карлу Фрідріху Шинкелю.
Орден вручався всім категоріям військовослужбовців незалежно від рангу або стану. Нагородження орденом відбувалось послідовно від нижчого ступеня до вищого. Орден поновлювався з кожною новою війною.
Залізний Хрест став першою європейською нагородою, яка вручалася виключно за подвиг — незважаючи на звання, чи соціальний статус. Орден користувався повагою і популярністю в народі і армії.
Серед нагороджених прусським військовим орденом «Залізного Хреста» 2-го ступеню був герцог Ангальт-Кетенський Фердинанд Фридрих (1819) - засновник Асканії-Нова
Існувало кілька версій — 1813, 1870, 1913-1914, 1939 років. У нижній частині ордена вказували рік.
До 1918 року існувало три ступені:
- Залізний Хрест ІІ класу на чорно-білій стрічці;
- І класу — нагрудний;
- Великий Хрест залізного Хреста (для генералітету).
У роки Першої світової війни, орден вручали масово, що дещо знизило його престиж. Близько 5 млн. нагороджених Хрестом ІІ-го ступеня і 218 тисяч — Хрестом І-го ст.
Залізний Хрест отримало чимало українців у роки перебування німців в Україні. Особливо, у часи Української Держави.
Зміст |
Види Залізних хрестів [ред.]
Випуск 1813 [ред.]
Випуск 1870 [ред.]
Випуск 1914 [ред.]
Стрічка [ред.]
Випуск 1939 [ред.]
Українці нагороджені Залізним хрестом у 2-й світовій війні [ред.]
Залізним хрестом І класу (Eisenkreuz 1 Klasse) було відзначено поручників Дивізії Володимира Козака та Остапа Чучкевича в квітні 1945 року, коли Дивізія перебувала на фронті в Австрії. Остап Чучкевич очолив два успішні протинаступи, а Володимир Козак відзначився в обороні замку Ґляйхенберґ. Залізним хрестом ІІ класу (Eisenkreuz 2 Klasse) були нагороджені кілька учасників Бойової Групи Баєрсдорфа (Kampfgruppe Beyersdorf) в лютому-березні 1943 року.[1]
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
Література [ред.]
- Guenther Fraschka, Mit Schwertern und Brillanten, 1955, ISBN 3-8004-1176-8 (this book covers all the 27 recipients of the Diamonds)
- Stephen Thomas Previtera, The Iron Time: A History of the Iron Cross, Second edition 2007, ISBN 978-0-9673070-3-9
- Gordon Williamson, The Iron Cross of 1939, 1997, ISBN 0-912138-86-6
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Iron Cross |
- History and meaning of the German Iron Cross
- Brief outline of the order.
- Archive and Memorial to the Order.
- [1]
- German Ministry of Defence (BMVg) on the Iron Cross.