Залізні Ворота
Залі́зні воро́та (рум. Porţile de Fier, серб. Ђердапска клисура/Đerdapska klisura, угор. Vaskapu, тур. Demirkapi, нім. Eisernes Tor, болг. Железни врата) — тіснина долини р. Дунай на кордоні Сербії та Румунії, нижче за місто Оршова. Є частиною Джердапа. У широкому сенсі є довжиною 134 км; у вузькому сенсі є після румунського міста Оршова довжиною 15 км.
Відокремлює Південні Карпати від північно-західних передгір'їв Балканських гір.
Зміст |
[ред.] Гідроелектростанція
[ред.] Залізні ворота 1
Шлюзи гідротехнічного і судноплавного комплексу «Залізні Ворота 1» були пущені в експлуатацію в серпні 1969 р. Шлюзи комплексу «Залізні Ворота 1» — це найбільші річкові шлюзи в Європі. Вони мають два ступені підйому з подоланням загального розрахункового перепаду рівня води 34 м, тобто висота кожного ступеня 17 м. Розмір камер шлюзів 310 х 34м.
Конструктивно шлюзи виконані: один двухступінчатий шлюз знаходиться біля лівого румунського берега, а другий — біля правого, сербського. Глибина на порозі шлюзів складає 4,5м, а вільна висота проходу під мостами 10 м. У шлюзі правого берега передбачена можливість збільшення глибини на порозі до 5 м, а вільної висоти проходу — до 13,5 м. Це дає можливість пропускати через шлюз велике число побудованих на верфях Угорщини, Словаччини і Австрії плавучих кранів, суден типу «річка-море», крупних пасажирських суден.
Кожен шлюз має верхній і нижній аванпорти з причальними стінками завдовжки близько 600 м. Максимально допустимі для шлюзування габарити складів в шлюзах 300×300×33 м. Час шлюзування через обидві камери займає близько 1 години.
У червні 1970 р. на ГЕС «Залізні Ворота 1» були пущені перші гідроагрегати, а до кінця 1971 р. система заробила на повну потужність. Загальна потужність гідроелектростанцій складає 2300 Мвт, а середньорічне виробництво електроенергії −11,3 млрд.кВт.
[ред.] Залізні ворота 2
Гідровузол «Залізні Ворота 1» проектувався із самого початку в комплексі з гідровузлом «Залізні Ворота II», головний об'єкт якого розміщувався на 80 км. нижче за течією.
До будівництва ГЕС «Залізні Ворота II» Румунія і Югославія приступили в 1977 р. Першим був побудований румунський шлюз, розташований в спеціально проритому каналі, що проходить через острів Гогошу. З нижнього аванпорту шлюзу суду через рукав Гогошу виходять на основний Дунай.
Шлюз одноступінчатий, розміром 310×34 м. Глибина на порозі шлюзу складає 5 м, а вільна висота проходу під мостами 16,5 м. З дунайського боку острова Гогошу в створі «863 км.» розташовано поряд дві будівлі електростанцій, потім водозливна і земляна дамби, в останній знаходиться сербський шлюз, що має такі ж розміри, що і румунський. Допустимі габарити складів для шлюзування такі ж, що і в шлюзах «Залізні Ворота 1», тобто 300×33 м.
Потужність ГЕС «Залізні Ворота II» складає 432 МВт, а середньорічне виробництво електроенергії 2,5 млрд. кВт.
[ред.] Джерела
- http://www.serbia-info.com/ntos/atr_djer.htm
- http://www.portiledefier.ro/
- http://www.yurope.com/people/nena/Vir/
- http://www.banater-aktualitaet.de/banburg04.htm
- http://donsmaps.com/irongates.html
