Залізом та кров'ю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Словосполучення залізом та кров'ю (нім. Blut und Eisen) було вжито прем'єр-міністром Пруссії Отто фон Бісмарком 30 вересня 1862 року в промові перед бюджетним комітетом парламенту.

Історія[ред.ред. код]

Основне призначення промови полягало в спробі Бісмарка подолати розкол між урядом та парламентом. Парламент відмовився виділяти кошти на здійснення запланованої реформи в армії, однак ліберальна більшість не відмовлялась від ідеї деякої реорганізації та посилення армії[1]. Вона висунула вимогу гарантувати збереження дворічного терміну служби в армії, та не розпуску Ландверу.

Аби досягнути порозуміння та здобути підтримку з боку прусського парламенту, 30 вересня 1862 року прем'єр-міністр Пруссії Отто фон Бісмарк виступив з промовою, де серед іншого було сказано:

« Німеччина дивиться не на прусський лібералізм, а на її силу; Баварія, Вюртемберг, Баден привітні до лібералізму для того, аби Пруссія мала на них менше впливу; Пруссія має зосередити та втримати власну силу для сприятливого моменту, який вже не раз був втрачений; встановлені Віденськими угодами кордони для нормального існування держави непридатні; великі питання часу вирішуватимуться не розмовами і резолюціями більшості — це була велика помилка 1848 та 1849 років — а залізом та кров'ю.[2]  »

Тут Бісмарк вжив слова з вірша Макса фон Шенкендорфа:

« Denn nur Eisen kann uns retten

Uns erlösen kann nur Blut
von der Sünde schweren Ketten,
Von des Bösen Übermut.[3]

 »

Таким чином Бісмарк виступив за активну зовнішню політику[4]. Хоча ліберальна більшість парламенту була згодна з тим, що «Німецьке питання» не може бути розв'язане без насильства,[1] промова Бісмарка була розцінена, особливо (ліберальною) пресою, як прямий заклик до насильства та зовнішньополітична афера[5].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Grundkurs deutsche Militärgeschichte. Die Zeit bis 1914. Видання інституту дослідження історії армії, hrsg. von Karl-Volker Neugebauer. Oldenbourg Wissensch.Vlg 2006; ISBN 978-3-486-57853-9; S. 324
  2. Цитовано за: Grundkurs deutsche Militärgeschichte. Die Zeit bis 1914. Im Auftrag des Militärgeschichtlichen Forschungsamtes, hrsg. von Karl-Volker Neugebauer. Oldenbourg Wissensch.Vlg 2006; ISBN 978-3-486-57853-9; S. 331
  3. Ludwig Reiners: Bismarcks Aufstieg. C.H. Beck, München 1956, S. 358; und Hagen Schulze: Staat und Nation in der europäischen Geschichte. C.H. Beck, München 1994, S. 232.
  4. Eberhard Kolb: Bismarck. Verlag C. H. Beck 2009; ISBN 978-3-406-56276-1; S. 56f.
  5. Eberhard Kolb: Bismarck. Verlag C. H. Beck 2009; ISBN 978-3-406-56276-1; S. 57

Посилання[ред.ред. код]