Заліщицький район

Заліщицький район
Район на карті області
Основні дані
Країна:	Україна
Область/АРК:	Тернопільська область
Код КОАТУУ:	6122000000
Утворений:	1940
Населення:	▼ 48 073 (на 1.03.2013)
Площа:	684 км²
Густота:	70.8 осіб/км²
Тел. код:	+380-3554
Поштові індекси:	48600—48686
Населені пункти та ради
Районний центр:	Заліщики
Міські ради:	1
Селищні ради:	1
Сільські ради:	35
Міста:	1
Смт:	1
Села:	53
Мапа району
Районна влада
Адреса:	48600, Тернопільська обл., м. Заліщики, вул. С.Бандери, 15-Б, 2-16-31
Веб-сторінка:	Сторінка на сайті ОДА
Голова РДА:	Барчук Олег Олександрович
Голова РР:	Дрозд Іван Петрович

Заліщи́цький райо́н, Заліщанщина — район у південній частині Тернопільської області. Утворений 1940. Площа — 683,91 км². Населення — 52,9 тисяч осіб (2003).

Етнічний склад

• українці — 98,2 %,
• росіяни, поляки, молдавани та ін. — 0,8 %.

Адміністративний поділ

У районі — місто Заліщики (райцентр), смт Товсте та 53 сільських населених пункти.

Географія

Територія району становить хвилясту рівнину, по­різану долинами рік Дністер, Серет і Джурин (притоки Дністра), Дупла (Тупа) і Громова (при­токи Серету), Поросячка (притока Джурина).

За кліматичними умовами придатний для вирощування всіх сільськогосподарських культур, садівництва (включаючи абрикоси, ай­ву та персики), виноградництва, городництва (ранні сорти помідорів, баклажанів і кавунів), розвитку промислового та житлового будівництва, а також для тривалого і короткочасного відпочинку людей.

Історія

Територія Заліщицького району заселена в період середнього палеоліту (100 — 38 тисяч років до нашої ери).

В часи Київської Русі та Галицько-Волинської дер­жави тут було 25 поселень (міста Червоне і Городок, 5 городищ, 18 селищ).

Найінтенсивніше заселення припадає на 14-15 ст. Центром краю було м. Червоногород (не існує від 1970; нині урочище «Червоне»).

1362—1434 територія нинішнього Заліщицького району належала до Великого князівства Литовського, 1434­-1772 — володіння Польщі, 1772-1918 — під владою Австрії. Вересень 1914 — липень 1917 — під окупацією російської армії. Листопад 1918 — липень 1919 належала до ЗУНР. 1919-1939 — Польщі. 1939-19­91 — УРСР.

Мінеральні ресурси

Заліщанщина має родовища будівельних матеріалів (гіпсу, гравію, суглинків, глини) та джерела мінеральних вод (сульфатні води). Є рудо-прояви міді й фосфоритів.

Ґрунти

Найпоширеніший тип ґрунтів — чорноземи.

Промисловість

У районі працюють 11 промислових підприємств, на яких виробляють плодоовочеві кон­серви, хліб і хлібобулучні вироби, масло тваринне, продукцію з незбираного молока, швейні та пластмасові вироби, поліетиленну плівку, мінеральну воду, безалкогольні напої, оцет, вироби з оцинкової бляхи, гумове взуття, ковбаси та інше.

Серед підприємств:

• "Арма"
• "Піон"
• "DF Agro" (Синьків)
• "Молочні дари"
• агробуд.

Сільське господарство

Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур.

Діють 23 приватних підприємства, 51 фермерське господарство, 17 ТОВ та 1 державне підприємство аграрного ко­леджу.

Транспорт

Основне транспортне навантаження — на шляхи загальнодержавного значення: Брест-Кишинів-Одеса, Могилів-Подільський-Коломия-Делятин.

Заповідний фонд

Відповідно до Указу Президента України від 03.02.2010 № 96/2010 на території Заліщицького району утворено національний природний парк "Дністровський каньйон". На околицях Заліщиків обабіч Дністра є держаний ботанічні заказники Жежавський (155 га), Обіжевський (168 га) та урочище «Криве» (56 га).

В районі Касперівського водосховища на річці Серет — державний ландшафтний заказник (656 га).

Діють база відпочинку «Ро­синка» поблизу села Касперівці та шкільний табір «Ромашка» в урочищі «Червоне» біля села Нирків.

Соціальна сфера

Є 48 загальноосвітніх шкіл, художня і 2 музичних школи, школа-інтернат, гімназія, дитячий ревматологічний санаторій, ДЮСШ, 4 позашкільні заклади, ПТУ № 7, СПТУ № 22, аграрний коледж, 2 лікарні, 36 ФАП, 15 амбулаторій, 3 фельдшерських здоровпунктів, обласний тубдиспансер, 23 будинки народної творчості, 29 народних домів, 2 кінотеатри, 54 бібліотеки, 1 державний і 13 громадських музеїв, стадіони, готель.

Культура

18 художнім колективам присвоєно звання «народний», серед них:

• капела «Гомін»,
• хор «Добровляни»,
• ансамбль пісні й танцю «Дністер»,
• «Хлібодари»,
• «Синьківчанка»,
• аматорський театр РБНТ,
• хорова капела 3аліщицької музичної школи та інші.

Релігія

Діють релігійні громади:

• 46 — УГКЦ,
• 13 — УАПЦ,
• 16 — УПЦ КП,
• 2 — РКЦ,
• 1 — ХВЄ,
• 1 — АСД.

Дерев'яні храми

Село	Назва церкви	Рік побудови
Блищанка	святого Іоанна Богослова	1867
Зелений Гай	святої Параскеви	1784
Кулаківці	святого Димитрія	1862
Кошилівці
Солоне	Святого Духа	1860

Археологічні пам'ятки

На території району — пізньопалеолітична стоянка в урочищі «Балки» (с. Лисичники), три­пільські поселення в урочищах «Обоз» (с. Кошилівці), «Садище», «Ущилівка» (м. 3аліщики), «Горби» (с. Блищанка), поховання культури кулястих амфор (села Слобідка, Угриньківці, Хартонівці), поселення культури «Ноа» в уро­чищі «Городище» (с. Лисичники), поселення культури Гава-Голігради в урочищах «Вигошів» (с. Голігради), «Під валом» (с. Лисичники), «Лучка-на-Горбі» (с. Бедриківці), скіфські кургани (села Городок, 3озулинці, Дуплиська), поселення липицької культури (села Касперівці, Лисичники і Блищанка), черняхівської (села Слобідка, Дзви-няч, Шипівці, смт Товсте), давньослов'янська (села 3елений Гай, Касперівці), давньоруська (села Синьків, Городок, 3елений Гай, Слобідка, Голігради, Дунів і Нирків, м. 3аліщики).

Ці пам'ятки в радянський час досліджували археологи Ю. Малєєв, В. Конопля, В. Олійник.

Персоналії

Уродженці району

• краєзнавець, засновник повітового музею в 3аліщиках (1929) Й. Шварц
• поет, священик Г. Савчинський.
• архітектор Я. 3убжицький
• педагог і літератор М. Бзова
• краєзнавець Л. Скибіцький
• митець Г. Шабатура
• правозахисниця, килимарниця С. Шабатура
• бізнесмен Д. Фірташ
• композитор і диригент М. Гайворонський
• актор і режисер Є. Коханенко
• громадсько-політичний діяч Р. Яросевич
• кооперативний діяч, професор Є. Храпливий
• агроном-помолог Р. Коцик
• етнограф Е. Коритко
• доктор філології о. С. Кархут
• мовознавець М. Пушкар
• громадський діяч і журналіст В. Верига
• педагог, доктор філософії Т. Ляхович
• письменники
  • В. Барна
  • М. Куземко (Гуменюк)
  • В. Тракало
• Герой Радянського Союзу С. Кошель
• Герої соціалістичної праці
  • П. Мотрук
  • М. Середа
  • Г. Юрчишин.

Пам'ятники

У населених пунктах району встановлено пам'ятники:

• полеглим у 2-й світовій вій­ні землякам і воїнам РА
• діячам ОУН
• воякам УГА і УПА
• споруджено символічні могили Борцям за волю України.

Література

• Тернопільський Енциклопедичний Словник, том І