Заліщицький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Заліщицький район
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Тернопільська область Тернопільська область
Код КОАТУУ: 6122000000
Утворений: 1940
Населення: 47 974
(на 1.08.2013)
Площа: 684 км²
Густота: 70.8 осіб/км²
Тел. код: +380-3554
Поштові індекси: 48600—48686
Населені пункти та ради
Районний центр: Заліщики
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 35
Міста: 1
Смт: 1
Села: 53
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 48600, Тернопільська обл., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 15-Б, 2-16-31
Веб-сторінка: Сторінка на сайті ОДА
Голова РДА: Шипітко Борис Іванович[1]
Голова ради: Дрозд Іван Петрович

Заліщи́цький райо́н, Заліщанщина — район у південній частині Тернопільської області. Утворений 1940. Площа — 683,91 км². Населення — 52,9 тисяч осіб (2003).

Етнічний склад[ред.ред. код]

  • українці — 98,2%,
  • росіяни, поляки, молдавани та ін. — 0,8%.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

У районі — місто Заліщики (райцентр), смт Товсте та 53 сільських населених пункти.

Географія[ред.ред. код]

Територія району становить хвилясту рівнину, по­різану долинами рік Дністер, Серет і Джурин (притоки Дністра), Дупла (Тупа) і Громова (при­токи Серету), Поросячка (притока Джурина).

За кліматичними умовами придатний для вирощування всіх сільськогосподарських культур, садівництва (включаючи абрикоси, ай­ву та персики), виноградництва, городництва (ранні сорти помідорів, баклажанів і кавунів), розвитку промислового та житлового будівництва, а також для тривалого і короткочасного відпочинку людей.

Історія[ред.ред. код]

Територія Заліщицького району заселена в період середнього палеоліту (100 — 38 тисяч років до нашої ери).

В часи Київської Русі та Галицько-Волинської дер­жави тут було 25 поселень (міста Червоне і Городок, 5 городищ, 18 селищ).

Найінтенсивніше заселення припадає на 14-15 ст. Центром краю було м. Червоногород (не існує від 1970; нині урочище «Червоне»).

13621434 територія нинішнього Заліщицького району належала до Великого князівства Литовського, 1434­-1772 — володіння Польщі, 1772-1918 — під владою Австрії. Вересень 1914 — липень 1917 — під окупацією російської армії. Листопад 1918 — липень 1919 належала до ЗУНР. 1919-1939 — Польщі. 1939-1991 — УРСР.

Мінеральні ресурси[ред.ред. код]

Заліщанщина має родовища будівельних матеріалів (гіпсу, гравію, суглинків, глини) та джерела мінеральних вод (сульфатні води). Є рудо-прояви міді й фосфоритів.

Ґрунти[ред.ред. код]

Найпоширеніший тип ґрунтів — чорноземи.

Промисловість[ред.ред. код]

У районі працюють 11 промислових підприємств, на яких виробляють плодоовочеві кон­серви, хліб і хлібобулучні вироби, масло тваринне, продукцію з незбираного молока, швейні та пластмасові вироби, поліетиленну плівку, мінеральну воду, безалкогольні напої, оцет, вироби з оцинкової бляхи, гумове взуття, ковбаси та інше.

Серед підприємств:

Сільське господарство[ред.ред. код]

Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур.

Діють 23 приватних підприємства, 51 фермерське господарство, 17 ТОВ та 1 державне підприємство аграрного ко­леджу.

Транспорт[ред.ред. код]

Основне транспортне навантаження — на шляхи загальнодержавного значення: Брест-Кишинів-Одеса, Могилів-Подільський-Коломия-Делятин.

Заповідний фонд[ред.ред. код]

Відповідно до Указу Президента України від 03.02.2010 № 96/2010 на території Заліщицького району утворено національний природний парк «Дністровський каньйон». На околицях Заліщиків обабіч Дністра є держаний ботанічні заказники Жежавський (155 га), Обіжевський (168 га) та урочище «Криве» (56 га).

В районі Касперівського водосховища на річці Серет — державний ландшафтний заказник (656 га).

Діють база відпочинку «Ро­синка» поблизу села Касперівці та шкільний табір «Ромашка» в урочищі «Червоне» біля села Нирків.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Є 48 загальноосвітніх шкіл, художня і 2 музичних школи, школа-інтернат, гімназія, дитячий ревматологічний санаторій, ДЮСШ, 4 позашкільні заклади, ПТУ № 7, СПТУ № 22, аграрний коледж, 2 лікарні, 36 ФАП, 15 амбулаторій, 3 фельдшерських здоровпунктів, обласний тубдиспансер, 23 будинки народної творчості, 29 народних домів, 2 кінотеатри, 54 бібліотеки, 1 державний і 13 громадських музеїв, стадіони, готель.

Культура[ред.ред. код]

18 художнім колективам присвоєно звання «народний», серед них:

  • капела «Гомін»,
  • хор «Добровляни»,
  • ансамбль пісні й танцю «Дністер»,
  • «Хлібодари»,
  • «Синьківчанка»,
  • аматорський театр РБНТ,
  • хорова капела 3аліщицької музичної школи та інші.

Релігія[ред.ред. код]

Діють релігійні громади:

Дерев'яні храми[ред.ред. код]

Село Назва церкви Рік побудови
Блищанка святого Іоанна Богослова 1867
Зелений Гай святої Параскеви 1784
Кулаківці святого Димитрія 1862
Кошилівці
Солоне Святого Духа 1860

Археологічні пам'ятки[ред.ред. код]

На території району — пізньопалеолітична стоянка в урочищі «Балки» (с. Лисичники), три­пільські поселення в урочищах «Обоз» (с. Кошилівці), «Садище», «Ущилівка» (м. Заліщики), «Горби» (с. Блищанка), поховання культури кулястих амфор (села Слобідка, Угриньківці, Хартонівці), поселення культури «Ноа» в уро­чищі «Городище» (с. Лисичники), поселення культури Гава-Голігради в урочищах «Вигошів» (с. Голігради), «Під валом» (с. Лисичники), «Лучка-на-Горбі» (с. Бедриківці), скіфські кургани (села Городок, 3озулинці, Дуплиська), поселення липицької культури (села Касперівці, Лисичники і Блищанка), черняхівської (села Слобідка, Дзви-няч, Шипівці, смт Товсте), давньослов'янська (села 3елений Гай, Касперівці), давньоруська (села Синьків, Городок, 3елений Гай, Слобідка, Голігради, Дунів і Нирків, м. 3аліщики).

Ці пам'ятки в радянський час досліджували археологи Ю. Малєєв, В. Конопля, В. Олійник.

Персоналії[ред.ред. код]

Уродженці району[ред.ред. код]

  • краєзнавець, засновник повітового музею в 3аліщиках (1929) Й.Шварц
  • поет, священик Г.Савчинський.
  • Денис Анатолій Михайлович.
  • архітектор Я.3убжицький
  • педагог і літератор М.Бзова
  • краєзнавець Л.Скибіцький
  • митець Г.Шабатура
  • правозахисниця, килимарниця С.Шабатура
  • бізнесмен Д.Фірташ
  • композитор і диригент М.Гайворонський
  • актор і режисер Є.Коханенко
  • громадсько-політичний діяч Р.Яросевич
  • кооперативний діяч, професор Є.Храпливий
  • агроном-помолог Р.Коцик
  • етнограф і фольклорист Е.Коритко
  • доктор філології о. С.Кархут
  • мовознавець М.Пушкар
  • громадський діяч і журналіст В.Верига
  • педагог, доктор філософії Т.Ляхович
  • письменники
    • В.Барна
    • М.Куземко (Гуменюк)
    • В.Тракало
  • Герой Радянського Союзу Степан Кошель
  • Герої Соціалістичної Праці

Пам'ятники[ред.ред. код]

У населених пунктах району встановлено пам'ятники:

  • полеглим у 2-й світовій вій­ні землякам і воїнам РА
  • діячам ОУН
  • воякам УГА і УПА
  • споруджено символічні могили Борцям за волю України.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Тернопільський Енциклопедичний Словник, том І


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.