Замки Каннеро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Замки Каннеро - вид з води
Каннеро Рів'єра

Замки Каннеро (з іт. Castelli di Cannero) - три скелястих острівці на озері Маджоре в північній Італії. Вони розташовані біля берегів Каннеро, в той час як адміністративно входять до складу комуни Каннобіо. Вони відомі також як "кастеллі" (замки), тут знаходяться залишки фортифікаційних споруд.

Ідея відновити один із замків, Rocca Vitaliana (Фортеця Віталіана), і зробити його туристичною атракцією була відкинута місцевими природоохоронними організаціями.

Історія[ред.ред. код]

Замки Каннеро були побудовані між XI і XII ст. і відомі під назвою "Malpaga". В кінці XIV століття тут проживали брати Mazzardi (на прізвисько "Mazzarditi"), родом з швейцарської сторони озера (Ронко над Асконою). В час, коли в Каннобіо було суперництво між ґвельфами і ґібеллінами, в період 1403 - 1404 рр. Mazzardi оволоділи преторіанським палацом в Каннобіо, вторглися в Каннеро, привласнили острови, з яких час від часу здійснювали вторгнення на навколишні території з використанням насильницьких методів з метою створення невеликої "приватної держави".

У 1412 році герцогом Мілана стає Філіппо Марія Вісконті. У 1414, після звернень жителів узбережжя, герцог посилає армію з 500 чоловік, на чолі з Джованні Лонаті, щоб перемогти Mazzarditi. Острови після короткої облоги були відвойовані і Mazzarditi стали вигнанцями, як і Franchignoni (які, скориставшись слабкістю держави, також прагнули створити зону свого домінування і захопили замок Valtravaglia).

Феод Каннобіо в 1441 р. було віддано Віталіано I Борромео (Vitaliano I Borromeo), згодом його успадкував його син Filippo, потім - Giovanni III "Справедливий". А від них - синам Giberto, Camillo, Ludovico, Francesco. До маєтку входили також острови. У 1519 р. Лодовіко Борромео (Lodovico Borromeo) побудував тут фортецю "Vitaliana" на честь роду з Падови, від якого заснований рід Борромео. Після смерті Людовіка фортеця поступово занепадає, близькість до берега ускладнює захист.

Протягом наступних століть острови були притулком для контрабандистів, рибалок і навіть фальшивомонетників. В наш час[Коли?] залишились тільки руїни древніх укріплень[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. переклад з італійської та англійської версій Вікіпедії

Джерела[ред.ред. код]

Координати: 46°01′26″ пн. ш. 8°42′19″ сх. д. / 46.0239° пн. ш. 8.70528° сх. д. / 46.0239; 8.70528