Замойські

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Замо́йські (пол. Zamoyscy) — українсько-польські шляхетські роди.

гербу Єліта[ред.ред. код]

Історія роду[ред.ред. код]

Родовий герб Єліта
Графський герб Єліта

Походив із Ленчицького воєводства, осів на Холмщині. Мав маєтки у Замості. У XVIII столітті представники цього роду стали магнатами, отримали графський титул. За Каспером Несецьким, першим до Галичини перенісся Томаш з Лазніна, де придбав у Єнджея Пива (пол. Jędrzej Piwo) Старе Замостя.

За Святославом Семенюком («Український путівник по Польщі».— 2007), найвідомішим серед роду був Ян Замойський — канцлер Речі Посполитої і великий гетьман коронний. Він народився у 1542 р. у селі Скоківка (тепер Польща, відома з 1450 р., у 1517 р. село викупив у Островських Міхал Замойський), яке пізніше перетворилося у місто Замостя і стало колискою роду Замойських.

Його хрестили у місцевій церкві Вознесіння Господнього як Івана[Джерело?]. До 1580 р. ця сільська церква була єдиною культовою спорудою в усій місцевості, тому що руська шляхта цього тоді суцільно русього регіону масово переходила в аріанство, повиганявши всіх ксьондзів і позакривавши всі костели в окрузі. Цей період був унікальним на Люблінщині, коли там не залишилося жодного костелу.

Це дуже непокоїло католицький клір Польщі, Риму. Коли Ян Замойський поїхав у молодості на навчання до Риму, було зроблено все, щоб переконати його у перевагах західної цивілізації та католицтва. Потім, як це не одноразово було з йому подібними, йому допомогли зробити карколомну кар'єру в Речі Посполитій. Достеменно невідомо, що зробило з Яна ревного католика: чи ідейні переконання, чи поклик душі, чи те, що він невдовзі володів 12 містами і 612 селами. У його батька на момент його народження було тільки 4 села. За усі ці милості від польських королів, безумовно, потрібно було платити, і Замойський взяв на себе важку місію захисту католицтва на Люблінщині. Однак до фанатизму він не доходив і українофобом, як це намагаються змалювати деякі історики, ніколи не був.

Як всі магнати, що перейшли в католицтво, він боявся Божої кари за свій вчинок, і все життя возив з собою стародавню руську ікону, намальовану на дошці яку називали «Чорна Мадонна з Дитятком у срібній сукні». Ця ікона була сімейною реліквією роду Замойських, що оберігала від нещасть не одне покоління цього роду. Та незважаючи на перехід у католицтво, Ян Замойський так і залишився русином з архаїчними українськими звичаями: усе життя він голив чуб, носив оселедець та типове українське вбрання, як свідчить за деякими даними його портрет в Уффіці, у Флоренції. В заповіті Іван (Ян) наказав повісити її біля свого саркофага у кафедральному костелі Замостя (пізніше її заховали за образ Матері Божої роботи Бухбіндера).[1]

Представники[ред.ред. код]


  • Станіслав Костка Замойський — граф, президент Тимчасового уряду Галичини 1809 року[2].
  • Марцін Замойський — польський шляхтич, державний діяч Речі Посполитої.
  • Анджей Замойський — польський державний діяч
  • Ян Якуб Замойський — польський аристократ, державний діяч Речі Посполитої
  • Вацлав Ян Замойський — холмський хорунжий, каштелян львівський (1632 р.). 1637 р. одружився на Софії з Бубіна Пшончанці (Zofia z Babina Pszonczanka). Відомо, шо у нього було троє дітей: Анна, Стефан (пом. 1682 р.), Флоріан (1611 р. — 1638 р.). Володар Винник 16311650 рр. Помер В. Замойський у 1650 р.[3]
    • Стефан Замойський — син Вацлава Яна Замойського. Володар Винник 1650–1682 рр. Київський каштелян (1662 р.) (1655 р. брав участь в обороні Ченстаховського монастиря від шведів; 1662 p. одружується Доротою Лешчковською (Leszczkowska) (пом. 1695 р., або 1696 р.); помер у 1682 р.). Мав дві дочки.[4]
  • Міхал-Здзіслав Замойський
    • Анджей Гієронім

гербу Гримала[ред.ред. код]

За Каспером Несецьким, був представлений, зокрема, в Ломжинській землі.

Представники[ред.ред. код]

  • Ян — підчаший ломжинський
  • Ян Замойський — Львівський латинський архиєпископ у 1604–1614 роках
  • Станіслав — брат біскупа, хорунжий ломжинський

Примітки[ред.ред. код]

  1. Байцар Андрій. Український шляхетний рід Замойських у Винниках
  2. Zamoyscy (03) пол.
  3. Байцар Андрій. Український шляхетний рід Замойських у Винниках http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-722
  4. Байцар Андрій. Український шляхетний рід Замойських у Винниках http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-722

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]