Замок Анже

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Замок Анже
фр. Château d'Angers
Ворота полів з південної сторони замку на передньому плані колись були головним входом до фортеці.
Ворота полів з південної сторони замку на передньому плані колись були головним входом до фортеці.
Статус: пам'ятка архітектури національного значення[1]
Країна: Франція Франція
Місце розташування: Анже, Мен і Луара, Пеї-де-ла-Луар
Географічні координати: 47°28′12″ пн. ш. 0°33′35″ зх. д. / 47.470083° пн. ш. 0.559889° зх. д. / 47.470083; -0.559889
Архітектурний стиль: середньовіччя
Початок будівництва: 9 ст., 13 ст.

За́мок Анже́, за́мок ге́рцогів Анжу́йських — середньовічна фортеця, пам'ятка архітектури Франції національного значення. Розташований в однойменному (Анже, фр. Angers) місті в департаменті Мен і Луара (фр. Maine-et-Loire).

Замок відомий завдякий ще одній пам'ятці французького середньовічного мистецтва гобелену «Апокаліпсис».

Загальна інформація[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

Замок Анже розташований у стратегічно важливому місці — на західному схилі найвищого в місті пагорба, 47 метрів над рівнем моря. Висота замку від 35 до 45 метрів. Фортеця домінує над річкою Мен на висоті 20 метрів. Сама гора складається зі сланцю, на що вказують її стрімкі схили.

Відомо, що землі Анже входили до складу Римської імперії вже у III ст. н. е. Тут розташовувалося невелике укріплене поселення.

У 851 р. фортеця потрапляє під владу графства Анжу (фр. Anjou).

Жоффруа II (фр. Geoffroy II) під час свого правління (10401060) будує замість дерев'яної фортеці величезний кам'яний замок.

У 1204 французький король Філіп II (фр. Philippe II Auguste) захоплює графство Анжу, а разом з ним і Мен, Нормандію і Бретань.

До 1240 року закінчено будівництво потужних стін Анжерського замку з сімнадцятьма круглими баштами. Людовик II Анжуйський будує у внутрішньому дворі замку каплицю і королівські палати.

У 1562 р. Катерина Медичі зміцнює Анжерський замок з метою привести його у відповідність з військовими реаліями того часу. Однак Генріх III зійшовши на французький престол у 1574 і побоюючись військових повстань протестантів, наказав зрізати сімнадцять веж замку до рівня стін. Матеріал з веж пішов на будівництво вулиць міста. Попри це, Генріх III продовжував підтримувати замок у бойовій готовності і навіть встановив на стінах артилерію.

У 1939 Анже став притулком польського уряду від військ Німеччини, а у 1940 місто було окуповане нацистами.

Руйнування замку[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • (рос.) С. М. Бурыгин, Н. Н. Непомнящий, Н. И. Шейко. Замки Франции. Путешествие в глубь истории. — М., Вече, 2008. — С. 24
  • (фр.) Mesqui, Jean (2001), Le château d'Angers, Paris: Centre des monuments nationaux/ Monum. Éditions du patrimonie
  • (фр.) Louis-Adrien Levat, Etudes historiques. Le Château d'Angers, Angers, Impr. de Lachèse et Dolbeau, 1879
  • (фр.) Henri René, Le Château d'Angers, Angers, v, 1908
  • (фр.) Adelstan de Beauchesne, La Revue de l'Anjou : Henri III et le château d'Angers en 1585, Angers, G. Grassin, 1912
  • (фр.) Louis de Farcy, Mémoires de la Société nationale d'agriculture, sciences et arts d'Angers : Notes sur le château d'Angers, Angers, G. Grassin, 1916
  • (фр.) Célestin Port, Dictionnaire historique, géographique et biographique de Maine-et-Loire, t. I, Angers, H. Siraudeau & Cie, 1978—1996, 2e éd.
  • (фр.) Henri Enguehard, Château d'Angers, Paris, Edition de la Caisse des Monuments Historiques, 1976
  • (фр.) Jean Mesqui, Le château d'Angers, Rennes, Ouest-France, 1988 (ISBN 2-7373-0055-X)
  • (фр.) Jacques Mallet, Angers, le château : Maine-et-Loire, Nantes, Inventaire général des monuments et richesses artistiques de la France, coll. " Images du patrimoine ", 1991, 48 p. (ISBN 2-906344-29-X)
  • (фр.) Yves Blomme, Anjou gothique, Paris, Picard, 1998 (ISBN 978-2-7084-0543-1)
  • (фр.) Jean Mesqui, Le château d'Angers, Paris, Éditions du Patrimoine, 2001, 56 p. (ISBN 2-85822-602-4)
  • (фр.) Corinne Albaut, Le château d'Angers, Paris, Éditions du Patrimoine, coll. " Minitinéraires ", 2004, 48 p. (ISBN 2-85822-789-6)
  • (фр.) Thierry Pelloquet, Entre ville et campagne, Demeures du Roi René en Anjou, Édition 303, 2009

Посилання[ред.ред. код]