Бівер (замок)
52°53′40″ пн. ш. 00°46′58″ сх. д. / 52.89444° пн. ш. 0.78278° сх. д.
| Замок | |
|
Замок Бівер
Belvoir Castle |
|
| Замок Бівер, фасад | |
| Країна | Англія |
| Тип будівлі | замок - палац |
| Архітектурний стиль | готика |
| Автор проекту | Джеймс Ватт |
| Будівельник | Джеймс Ватт у 18 ст. |
| Будівництво | 12 століття—перебудови у 18 ст., відновлення після пожежі 1816 р. |
| Будівлі: замок-палац, пейзажний парк, паркові павільйони, алегорична мармурова скульптура, малі фонтани
|
|
| Стан | задовільний |
Замок Бівер ( англ. Belvoir Castle) - місцева назва, котру отримав замк Бельвуар в Лестерширі, Англія.
Зміст |
Назва[ред.]
Замок має норманську назву - Бельвуар. Для місцевих мешканців норманська назва виявилася важкою і її переробили на Бівер. В російській літературі назва часто пишеться і вимовляється як Бельвуар.
Будівля[ред.]
Невеликий замок був на узвищщі ще у 12 ст. і слугував за одну з королівський резиденцій. У 1257 р. переданий королем у власність - Роберту де Роса. В родині де Роса перебував до початку 16 ст. Рід вимер і у 1508 р. замок перейшов у володіння Джорджа Меннерса, що успадкував маєток від матері. До нього також перейшов і титул барона. У 1525 р. син Джорджа Меннерса отримав титул графа.
Серед графів Ретленд особливе місце посів Роджер Меннерс, 5-й граф Ретленд, що отримав освіту на континенті і відрізнявся неабиякими літературними здібностями. Секретар російської Шекспіровської комісії професор Гілілов Ілля Михайлович ( 1924-2007 )довів, що псевдонім Шекспір належав саме Роджеру Меннерсу ( 1576-1612 ).
Серед почесних відвідувачів замку - король Яків І.
Наприкінці 18 ст. замок зазнав перебудов у неоготичному стилі, а його вежі чимось почали нагадувати вежі, що має Віндзорський замок. Частка будівлі відновлена після пожежі 1816 р.
Володарі[ред.]
Джон Меннерс, 9-й граф Ретленд, у 1703 р. отримав титул герцога. З тої пори замок Бівер - резиденція герцогів Ретленд. Він і зараз резиденція останнього герцога Ретленд та п'ятьох його дітей.
Картинна галерея замку[ред.]
Стабільність державного устрою і відсутність значних заворушень в Британії на протязі останніх 350 років сприяла збагаченню володарів замку і накопиченню там творів мистецтва та антикварної зброї, гармат. Серед них - картинна галерея, де є твори Ганса Гольбейна Молодшого, Ніколя Пуссена, Томаса Гейнсборо, Джошуа Рейнолдса та ін. Одне полотно Ніколя Пуссена було втрачене під час пожежі 1816 р., а два - продані у 20 ст. у США - ( стали надбанням Національної галереї, м. Вашінгтон, та Музей Гетті, Каліфорнія ).
Сучасне використання[ред.]
Замок Бівер залишається герцогською приватною власністю, але відкритий для відвідин громадськості і туристів. Частка його приміщень здається в аренду для проведення урочистостей. В замку проводять виставки птахів та тварин - качок, собак тощо. В замку відбуваються піротехнічні фестивалі - фейерверки, дозволена рибна ловля, катання на квадроцитах при дотриманні чемної поведінки і поваги до приватної власності володарів.
Замок Бівер декілька разів використовувався у якості натури для створення кінострічок. Остання - «Код да Вінчі», де замок Бівер виступав у ролі замку Гандольфо, літньої резиденції папи римського.
Див. також[ред.]
- Замок
- Список замків Англії
- Роджер Меннерс, 5-й граф Ретленд
- Філіп Сідні
- Сонет
- Сонети Шекспіра
- Честерівська збірка
- Північне Відродження
- Вестмінстерське абатство
Джерела[ред.]
- Матеріали періодичних видань
Посилання[ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Замок Бівер |
