Замок Нідзьо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Замок Нідзьо
Nijo-jo Ninomaru-goten 2009.jpg
Палац другого двору замку
Адреса 604-8301, Кіото, Накаґьо, Хорікава-Нісі, Нідзьо-дзьо 541[1]
Координати 35°00′50″ пн. ш. 135°44′51″ сх. д. / 35.0141556° пн. ш. 135.747500° сх. д. / 35.0141556; 135.747500
Тип замку рівниний
Тип тенсю складена 5-поверхова
Збудовано 1603 (з каменя, дерева)
Використовувався   період Едо
Володар замку сьоґунат Токуґава
Ліквідовано 1871
Сучасний стан палац, башти, ворота, стіни, рови, сад

За́мок Нідзьо́ (яп. 二条城, にじょうじょう, нідзьо-дзьо, «замок на Другому проспекті») — японський замок, розташований в місті Кіото. Збудований 1603 року як столична резиденція сьоґуна Токуґави Ієясу. Виконував роль адміністрації сьоґунату Токуґава в Кіото. Втратив головну башту і будівлі основного двору під час пожеж. На початок 21 століття збереглися сад і замковий палац другого двору, збудований у кабінетному стилі епохи Момояма. Багатий настінними розписами школи Кано. З 1994 року занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО в Японії. Палац другого двору належить до Національних скарбів країни.

Короткі відомості[ред.ред. код]

Замок Нідзьо був збудований 1603 року за наказом об'єднувача Японії Токуґави Ієясу. Він знаходився на березі річки Хорі по вулиці Нідзьо, в кіотському районі Накаґьо. Попередниками цього замку були два однойменні замки, споруджені у другій половині 16 століття коштом Оди Нобунаґи. Перший постав 1569 року для потреб сьоґуна Асікаґи Йосіакі. Він розташовувався на захід від Імператорського палацу, в районі кварталу Муроматі про вулиці Каґею[2]. 1573 року, під час війни Нобунаґи із сьоґуном, замок згорів. Будівництво другого замку Нідзьо тривало з 1576 по 1579 рік. Він знаходився по вулиці Осі кварталу Муроматі, на схід від монастиря Мьокакудзі. Нобунаґа подарував новий замок імператорському принцу Санехіто, але 1582 року будівля знову згоріла під час заворушення в Кіото, в якому Нобунаґа і його син загинули[3].

Будівництво третього замку Нідзьо розпочалось 1601 року. Формально споруда мусила виконувати роль столичного постою Токуґави Ієясу під час подорожей зі східнояпонського міста Едо. Фактично ж її будували як урочисте місце для вручення Ієясу посади сьоґуна в 1603 році. Замок став символом нового сьоґунату в столиці. В ньому знаходився адміністративний апарат для нагляду за ненадійними західнояпонськими володарями та Імператорським двором. Замок мав 5 поверхову головну башту і два невеликі двори. Протягом 16241626 років, за правління сьоґуна Токуґави Ієміцу, онука Ієясу, його розширили до сучасних розмірів. Наприкінці будівельних робіт замок відвідав Імператор Ґо-Мідзуно[3].

1750 року через удар блискавки згоріла головна башта замку Нідзьо. 18 роками поспіль згорів також головний палац першого двору. Останній було відреставровано 1896 року шляхом перенесення ряду будівель з Імператорської вілли Кацура. Автентичними спорудами на території замку лишилися Палац другого двору, Китайська брама палацу, Східна брама, Західні ворота, Північна брама, а також південно-східна і південно-західна кутові вежі.


Nijo Castle J09 30.jpg Nijo Castle J09 23.jpg Nijo Castle J09 03.jpg Nijo Castle J09 79.jpg
Палац другого двору
Китайська брама
Східна брама
Північна брама
Nijo Castle 01.JPG Nijo Castle Ninomaru Gardens 04.JPG Nijo Castle Ninomaru Gardens 01.JPG Nijo Castle J09 81.jpg
Південно-східна вежа
Палацовий сад
Палацовий сад
Рисова комора


Протягом 16341863 років сьоґуни не відвідували столиці й не мешкали у замку. Ним керував сьоґунський каштелян, столичний інспектор, що наглядав за спокоєм в Кіото та політиками Імператорського двору. 1867 року в замку відбулося відречення від влади останнього сьоґуна Токуґави Йосінобу і повернення державної влади Імператору. З 1884 року замок отримав статус Імператорської вілли. Згодом, 1939 року, Імператор подарував його місту Кіото, перетворивши на громадський музей[3].

Центральною пам'яткою замку є палац другого двору. Він був збудований між 16241644 роками. Китайські ворота, вартівня, сходи, велика зала, пальмова зала, «чорний кабінет», «білий кабінет» та ряд інших складових палацу виконані в архітектурному стилі «під кабінет», притаманному культурі Момояма. Коридори та зали палацу прикрашені настінними і настельними розписами художниками японської школи декоративного живопису Кано. Зокрема, картини «білого кабінету» належать пензлю митця Кано Кої, а розписи «чорного кабінету» — художникам Кано Наонобу та Кано Тан'ю. Поруч із палацом знаходиться старий сад, споруджений на початку 17 століття садівником Коборі Енсю[3].

Схема[ред.ред. код]

Замок
Палац
Nijo Castle plan.svg
Ninomaru Palace Nijo Castle plan.svg
А. Внутрішній рів[4] В. Зовнішній рів[5]
1. Східна брама[6] 14. Туалет[7]
2. Вартівня[8] 15. Південні ворота[9]
3. Китайські ворота[10] 16. Вишневий сад[11]
4. Гараж[12] 17. Сливовий сад[13]
5. Палац[14] 18. Західні ворота[15]
6. «Чорний кабінет»[16] 19. Головний двір[17]
7. «Білий кабінет»[18] 20. Міст[19]
8. Сад[20] 21. Сад[21]
9. Ставок[22] 22. Фундамент головної башти[23]
10. Кухня[24] 23. Чайна[25]
11. Куховарня[26] 24. Духмяна бісетка[27]
12. Комори[28] 25. Північна брама[29]
13. Місце відпочинку[30] 26. Сад[31]
1. Вербова зала[32] і Соснова зала[33]
2. Вартівня[34]
3. Приймальня[35]
4. Велика зала[36] (зала для аудієнцій): третя кімната[37]
5. Велика зала[38]: перша[39] і друга кімнати[40], схованка охоронців[41]
6. «Чорний кабінет»[42] (зала для аудієнцій)
7. «Білий кабінет»[43] (апартаменти сьоґуна)
8. Велика зала[44]: четверта кімната[45]
9. Кімнати старійшин[46]
10. Зала Імператорського посла[47]

Примітки[ред.ред. код]

  1. 〒604-8301
    京都府京都市中京区二条堀川西二条城 — 541.
  2. яп. 勘解由小路室町, かげゆこうじむろまち, каґею кодзі муроматі. Його оточували чотири вулиці — Ідзумі на півночі, Савараґі на півдні, Карасума на сході та Ніїматі на заході.
  3. а б в г Замок Нідзьо // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  4. яп. 内堀, うちぼり, утіборі.
  5. яп. 外堀, そとぼり, сотоборі.
  6. яп. 東大手門, ひがしおおてもん, хіґасі оте-мон.
  7. яп. 厠, かわや, кавая.
  8. яп. 遠侍, とおさぶらい, тоо-сабурай.
  9. яп. 南門, みなみもん, мінамі-мон.
  10. яп. 唐門, からもん, кара-мон.
  11. яп. 桜の園, さくらのその, сакура-но-соно.
  12. яп. 車寄, くるまよせ, курума-йосе.
  13. яп. 梅の園, うめのその, уме-но-соно.
  14. яп. 御殿, ごてん, ґотен.
  15. яп. 西門, にしもん, нісі-мон.
  16. яп. 黒書院, くろしょいん, куро-сьоїн. Інша назва: Мала зала (яп. 小広間, こひろま, кохірома).
  17. яп. 本丸, ほんまる, хонмару.
  18. яп. 白書院, しろしょいん, сіро-сьоїн. Інша назва: Сьоґунська зала (яп. 御座の間, おざのま, одзанома).
  19. яп. 橋, はし, хасі.
  20. яп. 庭園, ていえん, тей'єн.
  21. яп. 庭園, ていえん, тей'єн.
  22. яп. 池, いけ, іке.
  23. яп. 天守台, てんしゅだい, тенсюдай.
  24. яп. 台所, だいどころ, дайдокоро.
  25. яп. 和楽庵, わらくあん, вараку-ан.
  26. яп. 御清所, おきよどころ, о-кійодокоро.
  27. яп. 香雲亭, こううんてい, коун-тей.
  28. яп. 土蔵, どぞう, додзо.
  29. яп. 北大手門, きたおおてもん, кіта оте-мон.
  30. яп. 休憩所, きゅうけいしょ, кюкей-сьо.
  31. яп. 庭園, ていえん, тей'єн.
  32. яп. 柳之間, やなぎのま, янаґі-но-ма.
  33. яп. 若松之間, わかまつのま, вакамацу-но-ма.
  34. яп. 遠侍之間, とおさぶらいのま, тоосабурай-но-ма.
  35. яп. 式台之間, しきだいのま, сікідай-но-ма.
  36. яп. 大広間, おおひろま, охіро-ма.
  37. яп. 三之間, さんのま, сан-но-ма.
  38. яп. 大広間, おおひろま, охіро-ма.
  39. яп. 一之間, いちのま, іті-но-ма.
  40. яп. 二之間, にのま, ні-но-ма.
  41. яп. 武者隠之間, むしゃかくしのま, мусякакусі-но-ма.
  42. яп. 黒書院, くろしょいん, куро-сьоїн. Інша назва: Мала зала (яп. 小広間, こひろま, кохірома).
  43. яп. 白書院, しろしょいん, сіро-сьоїн. Інша назва: Сьоґунська зала (яп. 御座の間, おざのま, одзанома).
  44. яп. 大広間, おおひろま, охіро-ма.
  45. яп. 四之間, よんのま, йон-но-ма.
  46. яп. 老中之間, ろうじゅうのま, родзю-но-ма.
  47. яп. 勅使の間, ちょくしのま, тьокусі-но-ма.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Замок Нідзьо // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997. (яп.)
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.

Посилання[ред.ред. код]