Замок Святого Ангела

Замок Святого Ангела, вигляд з Моста ангелів.

Замок Святого Ангела (італ. Castel Sant'Angelo — Кастель Сант-Анджело) — архітектурна пам'ятка Риму. Була спочатку гробницею, потім замком, резиденцією пап, сховищем їх цінностей і одночасно в'язницею. Нарешті в наші дні є музеєм.

Історія[ред.]

Імператор Адріан почав будувати його в 135 р. як мавзолей для себе та Антонія Пія. Мавзолей був подібний етруським тумулусам: на квадратному фундаменті (довжина сторони — 84 м) був встановлений циліндр (діаметр — 64 м, висота — близько 20 м), увінчаний насипним горбом, а на його вершині скульптурна група — імператор, керуючий квадригою.

У мавзолеї були встановлені похоронні урни імператорів починаючи з Адріана і закінчуючи Септімусом Северусом та Каракаллою. Потім цю гігантську споруду включили до побудованих Авреліаном стін, що оточували місто, і їх використовували у військових і стратегічних цілях.

Згідно з легендою, в 590 р., під час епідемії чуми, папа Григорій I побачив на вершині фортеці архангела Михаїла, який вклав меч у піхви, що означало кінець лиха, — звідси і пішла назва Замок Святого Ангела.

У середні віки замок був з'єднаний з Ватиканом пассетто (прохід), укріпленим коридором.

Римські папи перетворили його на справжню фортецю: Климент VII в 1527 сховався в замку, коли війська імператора Карла V вторглися в Рим. В облозі замку знаходився в цей час і брав діяльну участь у відбитті атак Бенвенуто Челліні, скульптор, ювелір, автор відомих мемуарів. Декількома роками пізніше він був ув'язнений в замку, але зробив неможливе — втік із в'язниці.