Замок у Баранові-Сандомирському

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Замок у Баранові-Сандомирському
Замок у Баранові-Сандомирському
Замок у Баранові-Сандомирському
Країна: Coat of arms of Poland-official3.png Польща
Місце розташування: POL Baranów Sandomierski COA.svg Баранув-Сандомирський, Підкарпатське воєводство
Тип будівлі: замок
Архітектурний стиль: пізній Ренесанс
Автор проекту: Санті Ґуччі
Засновник: Барановські
Початок будівництва: 1591
Завершення будівництва: 1606

Замок у Баранові-Сандомирському — пізньоренесансова будівля, яку ще називають Малим Вавелем. Збудований за проектом архітектора Санті Ґучі в 15911606 роках.

Розташований у долині річки Вісли. Появу на цьому місці рицарського двору пов'язують з родиною Барановських гербу Ґжимала. У 1578 році маєтність перейшла на власність Лєщинських гербу Вєнява. Берестейсько-куявський воєвода Анджей Лєщинський заклав замок, а при нім бібліотеку. Замок відвідував король Стефан Баторій. Останнім власником замку з Лєщинських був Рафал — батько Станіслава Лєщинського — короля Польщі та Великого князя Литовського.

Наступними власниками замку були Дмитро Єжи (Юрій) Вишневецький (16771682 роки), княгиня Теофіла Людвіка Заславська, її син Юзеф Кароль Любомирський. 1682-1709 роки — замок перебудовується за участі архітектора Тильмана з Гамерен. Близько 1695 року за сприяння Ю. К. Любомирського було розбудоване західне крило, правдоподібно, змінено інтер'єр всього поверху.[1]

Потім власниками замку були Олександр Домінік Любомирський, Павло Карл Санґушко, Яцек Малаховський, Юзеф Потоцький, Ян Красницький. Після пожежі 1849 року Красницькі не подужали коштовного ремонту замку. В 1867 році будівлю було продано Феліксові Долянському. У 1898 році замок знову згорів. Відбудовою займався Тадеуш Стриєнський, який декорував замкову каплицю у стилі «краківської сецесії». Автором вітражів був Юзеф Мегофер, вівтаря — Станіслав Виспянський.

Останнім власником був Роман Долянський, який втратив замок після комуністичної реформи у 1945 році.

В січні 1968 року замок відійшов групі промислових підприємств «Siarkopol». До 1995 року у замку розміщувався музей сіркового промислу. Від 1997 року замок перебуває у власності АТ «Аґенція Розвитку Промислу» (Варшава).

Частина приміщень є доступною для відвідувачів. Є можливість винаймання замкової ресторації. Недалеко замка знаходиться готель.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Adam Przyboś. Lubomirski Józef Karol h. Szreniawa (1638–1702) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1973.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom ХVIII/1, zeszyt 76.— S. 27. (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]