Замок у Білобоках

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Замок у Білобоках заклав рід львівських міщан-греків Корняктів.

Перша згадка поселення Білобоки, що знаходиться за 8 км на південний-захід від Переворська, зазначена у міських актах Львова 1378 року. За місцевими легендами назва села походить від стін замку з білого каміння, або від Білого потоку.

Село з 4,5 ланами землі купив 1583 Костянтин Корнякт. Наприкінці XVI ст. його син Констянтин Корнякт молодший заклав тут свою резиденцію, яку захопив Станіслав Стадницький, а Корнякт згідно з легендою втік підземним ходом і перебраний селянином добрався до іншого замку. Після загибелі Стадницького 1610 Корнякт розбудував резиденцію на замок. Після смерті 1603 р. батька він перебрався разом з матір’ю у Перемишльську землю, розпродавши маєтності біля Львова. Він став підписуватись на шляхетний манер Корнякт з Білобок, адже завдяки статкам батька належав до найбагатших людей Руського воєводства. Житлові будівлі замку були багато оздоблені білокам’яною різьбою, статуями. Чотирикутним замок був обведений ровом, що заповнювався водою з ріки, мав звідний міст. Замковий пагорб, можливо, був штучно насипаний посеред болота чи штучного озера. В час великого нападу орд татар 1624 р. неподалік Білобок ординці розбили табір, звідки спустошували околиці. Вони здобули замок у Білобоках, а Константин Корнякт загинув від отриманих ран.

За легендою гарнізон замку складався з татар, яких спровадили Корнякти для підтримання у послуху своїх селян.Замок почав занепадати наприкінці XVII ст. після смерті карла Францішка Корнякта (1672), на якому вигас цей рід, і у наступному столітті дійшов до руїни. У XIX ст. його будівлі наказав розібрати Юрій Любомирський з Переворська. Через замковий двір пройшла дорога, а з його мурів на сьогодні залишились відрізок муру та рештки круглої вежі муру заввишки до 0,5 м. Проглядаються рештки замкового пагорба та ровів. У 1960-х роках на замковому дворі знаходився майданчик з дитячими каруселлю, гойдалками і т. п.

Джерела[ред.ред. код]

  • Gosztyła Marek, Proksa Michał - Zamki Polski południowo-wschodniej (поль.)
  • Proksa Michał - Zamki, pałace i klasztory ziemi Przemyskiej (поль.)
  • Michał Proksa: Studia nad zamkami i dworami ziemi przemyskiej od połowy XIV do początków XVIII wieku, Przemyśl 2001 (поль.)
  • Franciszek Młynek i Józef Benbenek: Przeworsk i Okolice, Warszawa 1960

Див. також[ред.ред. код]