Замок у Білобоках

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Замок у Білобоках — неіснуюча оборонно-житлова споруда в селі Білобоках (тепер Підкарпатське воєводство, Польща).

Коротка історія[ред.ред. код]

Заклав рід львівських міщан-греків Корняктів.

Перша згадка поселення Білобоки, що знаходиться за 8 км на південний-захід від Переворська, зазначена у міських актах Львова 1378 року. За місцевими легендами назва села походить від стін замку з білого каміння, або від Білого потоку.

Село з 4,5 ланами землі купив 1583 року Костянтин Корнякт. Наприкінці XVI ст. його син Констянтин Корнякт молодший заклав тут свою резиденцію, яку захопив Станіслав Стадницький, а Корнякт згідно з легендою втік підземним ходом і перебраний селянином добрався до іншого замку. Після загибелі С. Стадницького 1610 року Корнякт-молодший розбудував резиденцію на замок. Після смерті 1603 р. батька він перебрався разом з матір'ю у Перемишльську землю, розпродавши маєтності біля Львова. Він став підписуватись на шляхетний манер «Корнякт з Білобок», адже завдяки статкам батька належав до найбагатших людей Руського воєводства. Житлові будівлі замку були багато оздоблені білокам'яною різьбою, статуями. Чотирикутним замок був обведений ровом, що заповнювався водою з ріки, мав звідний міст. Замковий пагорб, можливо, був штучно насипаний посеред болота чи штучного озера. В час великого нападу орд татарів 1624 р. неподалік Білобок ординці розбили табір, звідки спустошували околиці. Вони здобули замок у Білобоках, а К. Корнякт загинув від отриманих ран.

За легендою гарнізон замку складався з татарів, яких спровадили Корнякти для тримання в послуху своїх селян. Замок почав занепадати наприкінці XVII ст. після смерті синів Кароля Францішка Корнякта (†1672) вигас цей рід, у наступному столітті дійшов до руїни. У XIX ст. його будівлі наказав розібрати Єжи (Юрій) Любомирський з Переворська. Через замковий двір пройшла дорога, а з його мурів на сьогодні залишились відрізок муру та рештки круглої вежі муру заввишки до 0,5 м. Проглядаються рештки замкового пагорба та ровів. У 1960-х роках на замковому дворі знаходився майданчик з дитячими каруселлю, гойдалками тощо.

Джерела[ред.ред. код]

  • Gosztyła Marek, Proksa Michał. Zamki Polski południowo-wschodniej (пол.)
  • Proksa Michał. Zamki, pałace i klasztory ziemi Przemyskiej (пол.)
  • Michał Proksa. Studia nad zamkami i dworami ziemi przemyskiej od połowy XIV do początków XVIII wieku, Przemyśl 2001 (пол.)
  • Franciszek Młynek i Józef Benbenek. Przeworsk i Okolice.— Warszawa 1960

Див. також[ред.ред. код]