Пневмонія

Пневмонія
Рентгенографія гудного відділу, на якій видно пневмонічне затемення у правій легені.
МКХ-10	12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 23
МКХ-9	480 -486 , 770.0
eMedicine	search/pneumonia
MeSH	D011014

Пневмоні́я, або Запалення легень (грец. πνευμονία, від πνεΰμων — легеня) — запалення легеневої тканини. Спричинюється головним чином мікроорганізмами, зокрема пневмококом.

Етіологія

Пневмонія — це гостре інфекційне захворювання, переважно бактеріальної етіології, яке характеризується вогнищевим ураженням респіраторних відділів легень та наявністю внутрішньоальвеолярної ексудації.

Етіологічна структура пневмоній включає 5 видів причинних факторів:

• мікробний,
• вірусний,
• мікоплазмовий,
• мікропаразитарний,
• грибковий.

Якщо пневмонія має поліетіологічне походження, це значно обмежує ефективність лікування, утруднює проведення протиепідемічних заходів.

Основною причиною запалення легенів є стафілококи та віруси, тобто ті інфекції, які найменше піддаються впливу антибіотиків, сульфамідних препаратів та інших хіміотерапевтичних засобів.

Патогенез

Головною ланкою у комплексі функціональних розладів при пневмонії є дихальна недостатність, тобто такий стан, при якому порушується легеневий газообмін або він підтримується на межі нормального рівня за рахунок завеликих енергетичних затрат організму хворого.

В основі майже всіх патологічних змін, які виникають при пневмонії, лежать два провідних причинних фактори — гіпоксія та токсикоз.

Гіпоксія респіраторного походження доповнюється гіпоксією циркуляторною, гемічною та гістотоксичною, тому кисневе голодування тканин, а також гіпоксемія та гіперкапнія хворих має складний генез.

До причинних факторів виникнення дихальної недостатності потрібно віднести порушення прохідності дихальних шляхів, альвеолярно-капілярний блок з зупинкою або послабленням альвеолярного дихання, скорочення дихальної поверхні легенів, зміна легеневого кровообігу, дихальних рухів ребер та діафрагми. Порушення прохідності дихальних шляхів є наслідком скупчення у їхньому просвіті слизу, гною, продуктів есквамації епітелія та розпаду легеневої тканини, а також набухання та набряку слизової оболонки, спазму бронхів та бронхіол, а іноді ларингоспазму.

Альвеолярно-капілярний блок виникає внаслідок накопичення у порожнині альвеол ексудату та інших мас, появи гіалінових мембран, спадання стінок альвеол при нестачі сурфактану, утворення навколо них «футляру» за рахунок клітковинної інфільтрації та розвитку сітки з волокон сполучної тканини (при інтерстиціальних та інших пневмоніях). Скорочення дихальної поверхні легенів відбувається внаслідок набряку, інфільтрації легеневої тканини, розвитку пульмофіброзу, ателектазів та емфіземи.

Класифікація

Пневмонія може бути:

• первинною, якщо вона виступає як самостійне захворювання,
• вторинною, якщо вона розвинулась на фоні іншої хвороби, наприклад, вторинна пневмонія на фоні хронічного бронхіту.

Крім того, пневмонія може бути одностороння, якщо уражена тільки одна легеня та двостороння, — обидві легені.

За ступенем поширеності пневмонію поділяють на:

• вогнищеву — таку, що займає невелику ділянку легені,
• сегментарну — поширюється на один або декілька сегментів легені,
• часткову — охоплює частку легені. Класичним прикладом часткової пневмонії є крупозна пневмонія.
• тотальну — якщо вона поширюється на всю легеню.

Пневмонія у розділі «[J00 J99] Хвороби системи дихання»:

• • J.12. Вірусна пневмонія, не класифікована в інших рубриках
  • J.12.0 Аденовірусна пневмонія
  • J.12.1 Пневмонія спричинена респираторно-синцитіальним вірусом
  • J.12.2 Пневмонія спричинена вірусом парагрипу
  • J.12.8 Інша пневмонія
  • J.12.9 Вірусна пневмонія, неуточнена
  • J.13. Пневмонія, спричинена Streptococcus pneumoniae
  • J.14. Пневмонія, викликана Haemophilus influenzae
  • J.15. Бактеріальна пневмонія, не класифікована в інших рубриках
  • J.15.0 Пневмонія спричинена Klebsiella pneumoniae
  • J.15.1 Пневмонія спричинена Pseudiomonas
  • J.15.2 Пневмонія стафілококова
  • J.15.3 Пневмонія стрептококкова, групи В
  • J.15.4 Пневмонія спричинена іншими стрептококками
  • J.15.5 Пневмонія спричинена Escherichia coli
  • J.15.6 Пневмонія спричинена іншими аеробними грамнегативними бактеріями
  • J.15.7 Пневмонія спричинена Mycoplasma pneumoniae
  • J.15.8 Інша бактеріальна пневмонія
  • J.15.9 Бактеріальна пневмонія неуточнена
  • J.16. Пневмонія, спричинена іншими інфекційними збудниками, не класифікована в інших рубриках
  • J.16.0 Пневмонія, спричинена хламідіями
  • J.16.8 Пневмонія спричинена іншими уточненими інфекційними агентами
  • J.17. Пневмонія при хворобах, класифікованих в інших рубриках
  • J.17.0 Пневмонія при бактеріальних хворобах класифікованих в інших рубриках
  • J.17.1 Пневмонія при вірусних хворобах класифікованих в інших рубриках
  • J.17.2 Пневмонія при мікозах
  • J.17.3 Пневмонія при паразитарних хворобах
  • J.18. Пневмонія, збудник неуточнений
  • J.18.0 Бронхопневмонія, неуточнена
  • J.18.1 Верхньодолева пневмонія, неуточнена
  • J.18.2 Гіпостатична пневмонія, неуточнена
  • J.18.8 Інша пневмонія, збудник неуточнений
  • J.18.9 Пневмонія, неуточнена

Офіційно виділяють такі види пневмонії:

•  — негоспітальна (позалікарняна, розповсюджена, амбулаторна);
•  — нозокоміальна (госпітальна, набута у лікувальному закладі);
•  — аспіраційна;
•  — пневмонія в осіб з тяжкими порушеннями імунітету (вроджений імунодефіцит, ВІЛ-інфекція, ятрогенна імуносупресія).

Крім того, залежно від тяжкості розрізняють пневмонію легкого, середньотяжкого та тяжкого перебігу.

Пневмонії з тяжким перебігом

Пневмонія з тяжким перебігом — це особлива форма захворювання різної етіології, яка проявляється тяжким інтоксикаційним синдромом, гемодинамічними змінами, вираженою дихальною недостатністю та/або ознаками тяжкого сепсису або септичного шоку, характеризується несприятливим прогнозом та потребує проведення інтенсивної терапії.

Рекомендують виділяти «малі» та «великі» критерії визначення тяжкого перебігу пневмонії.

«Малі» критерії тяжкого перебігу пневмонії:

•  — частота дихання 30 за 1 хв. та більше;
•  — порушення свідомості;
•  — SaO₂ менше 90 % (за даними пульсоксиметрії), парціальна напруга кисню в артеріальній крові (далі — PaO₂) нижче 60 мм рт. ст.;
•  — систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.;
•  — двобічне або багаточасткове ураження легень, порожнини розпаду, плевральний випіт.

«Великі» критерії тяжкого перебігу пневмонії:

•  — потреба в проведенні штучної вентиляції легень;
•  — швидке прогресування вогнищево-інфільтративних змін в легенях — збільшення розмірів інфільтрації більше ніж на 50 % протягом найближчих 2 діб;
•  — септичний шок або необхідність введення вазопресорних препаратів протягом 4 год. та більше;
•  — гостра ниркова недостатність (кількість сечі менше 80 мл за 4 год. або рівень креатиніну в сироватці крові вище 0,18 ммоль/л або концентрація азоту сечовини вище 7 ммоль/л (азот сечовини = сечовина (ммоль/л) / 2,14) за (відсутності хронічної ниркової недостатності).

Про тяжкий перебіг пневмонії свідчить наявність у хворих не менше двох «малих» або одного «великого» критерію, кожен з яких достовірно підвищує ризик розвитку летального кінця. У таких випадках рекомендується невідкладна госпіталізація хворих у відділення анестезіології та інтенсивної терапії (BAIT).