Запас
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Запаси (англ. Inventory, рос. запасы)— це продукція виробничо-технічного призначення, споживчі й інші товари, що перебувають на різних стадіях виробництва й обігу, та очікують вступу в процес виробничого або особистого споживання.
Зміст |
[ред.] Класифікація запасів
Запаси підрозділяються на товарні й виробничі.
Виробничі запаси — частина сукупних запасів, призначених для виробничого споживання.
До виробничих запасів відносять сировина, матеріали, що надійшли до споживачів, але ще не використані й не піддані переробці.
Товарні запаси — частина сукупних запасів, що перебуває в підприємств-виготовлювачів у вигляді готової продукції й у каналах сфери обігу (запаси у дорозі та запаси на підприємствах торгівлі).
Товарні запаси підрозділяються на запаси засобів виробництва й запаси предметів споживання.
За функціями запаси підрозділяють на наступні види:
- поточні (циклічні) запаси, створюються протягом середньостатистичного виробничого періоду, або запаси обсягом в одну партію;
- резервні (страхові, буферні) запаси — запаси для компенсації випадкових коливань попиту або пропозиції, а також спекулятивні запаси, створені на випадок очікуваних змін попиту або пропозиції;
- автономні запаси, створені для здійснення діяльності в кожному зі сполучних пунктів процесу з відносною незалежністю друг від друга.
За місцем розміщення поділяють на наступні види:
- складські запаси — запаси розміщені на складах
- перехідні (технологічні, транзитні) запаси: рухаються з однієї частини логістичної системи в іншу
[ред.] Мета створення запасів
- забезпечення й підтримка належного обслуговування клієнтів;
- вирівнювання потоку товарів;
- забезпечення захисту від невизначеності попиту та пропозиції;
- розумне використання людей й устаткування;
- можливість економії при закупівлі більшими партіями.
[ред.] Методи управління запасами
Існують два види запасів за підходами до управління:
- незалежного попиту;
- запаси залежного попиту
Для кожного з них розроблені алгоритми управління товарними запасами. Існує понад сімдесят описаних алгоритмів планування запасів. Кожен з них має багато видозмін.
Для запасів незалежного попиту найкраще підходять наступні методи:
1. Прості системи:
- Однобункерна;
- Двобункерна;
Система необов'язкового поповнення
2. Системи постійної (багаторазової) дії:
а) Моделі фіксованого розміру партії:
- Економічний розмір замовлення;
- Виробничий розмір замовлення;
- Кількісних дисконтів
б) Моделі фіксованого періоду
3. Системи одноразової дії (модель «продавця газет»)
Для запасів залежного попиту використовуються складніші в описанні, але простіші в дії моделі MRP (Material Requirements Planning) — планування потреби в матеріалах, або MRP II (Manufacturing resource planning — планування ресурсів виробництва), та модель JIT (Just-in-Time) — точно вчасно.
[ред.] Дивись також
- MRP II
- Комерційні запаси
- Товарно-матеріальні запаси
- Запаси корисних копалин
- Управління товарними запасами
[ред.] Посилання
- Краткий терминологический словарь и библиотека техник логистики.
- Гаджинский А. М. Логистика: Учебник для высших и средних специальных заведений. М.: «Маркетинг», 1999. — 228 с.
- Линдерс М. Р. Управление снабжением и запасами. Логистика. — СПб.: Виктория-плюс, 2002. — 768 с.
- Логистика: Учебное пособие для вузов / Под ред. Б. А. Аникина. — М.: ИНФРА-М, 1998. — 327 с.
