Заперечення (значення)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Запере́чення — 1. Дія за значенням заперечити.
- 2. Заява про незгоду з ким-, чим-небудь, доказ проти чогось. Спростування чого-небудь.
-
- Заперечення проти позову — аргументовані докази, що спростовують пред'явлений позов.
- 3. Невизнання існування, значення, доцільності чого-небудь.
- 4. Заперечення (філософія) — знищення, подолання, заміна старого новим, попереднього наступним у процесі поступального розвитку. Те, що своєю появою, самим фактом свого існування заперечує що-небудь, свідчить про його неспроможність.
- 5. Заперечення (граматика) — слово, яке заперечує зміст іншого слова або речення (в українській мові – частки не, ні).
- 6. Заперечення — унарна операція над судженням.
- 7. Заперечення, інверсія (англ. negation) — булева операція, результат якої має булеве значення, протилежне булевому значенню операнда.
| Операнд | Результат |
|---|---|
| Істина | Хиба |
| Хиба | Істина |
