Зарамо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зарамо
Zaramo
Women Zaramo.jpg
жінка зарамо у сучасному вбранні, «Народи світу», (1988)
Загальна кількість понад 600 тис.
Найбільші розселення Танзанія Танзанія
Близькі етнічні групи лугуру, сагара, суахілі,
народи банту
Мова кізарамо, також суахілі
Релігія мусульмани-суніти;
християни (частково)


Зара́мо (вазарамо, кізарамо, дзаламо, зарма, зараму, сарамо, м'ягатва) – народ мовної спорідненості банту у Східній Африці.

Територія проживання, чисельність, мова і релігія[ред.ред. код]

Люди зарамо живуть у Танзанії – пониззя річок Руфіджі, Руву, Вамі та околиці міст Дар-ес-Саламу та Морогоро.

Зарамо нараховують понад 600 тис. чоловік; разом з близькими етнічно групами лугуру і сагара ичельність може сягати 1 млн чоловік.

Зарамо здавна відчувають вплив суахілі.

Розмовляють мовою кізарамо, також поширена мова суахілі.

Зарамо — мусульмани-суніти та частково християни (Біблію перекладено частково в 1967 році).

Етнічна історія[ред.ред. код]

У сучасні райони проживання зарамо мігрували, як вважають спеціалісти, близько 200 років тому, оскільки були витіснені з півдня нгоні, а з півночі - камба.

В результаті зарамо-землероби осіли в долинах з дуже родючими землями.

У XIX столітті зарамо увійшли в конфлікт із Занзибарським султанатом, наслідком сутичок з суахілі султанату була вимога зарамо брати мито з усіх торгових караванів, що минали повз їх землі.

Попри відсутність централізованої влади зарамо у 1874 році змогли організувати військо з 5000 чоловік з метою примусити занзибарського султана і надалі платити мито.

Традиційні господарство, соціальна організація і культура[ред.ред. код]

Зарамо (1906)

Основні традиційні заняття - ручне підсічно-вогневе землеробство (просо, рис, сорго, кукурудза, солодкий маніок, кассава, бобові, банани, кокосова пальма, сезам), садівництво та риболовство (на узбережжі Індійського океану); лісові промисли (бортництво). Скотарство майже нерозвинуте (подекуди кози, вівці й птиця).

Зарамо активно інкорпоруються у сучасне суспільство — працюють на плантаціях кави, сизалю, бавовнику, на промислових підприємствах у містах тощо. Активно асимілюються. Лише старі люди розмовляють кізарамо – мовою зарамо.

Традиційна організація влади – племена і матрилінійні роди.

Верховним божеством міфології зарамо є Мулунгу (Mulungu) - бог дощу.

Джерела і література[ред.ред. код]