Зарафа

Зарафа у 1827 році

«Нубійська жирафа», картина Жака-Лорана Агаса, близько 1827 року, зображує одну з жираф (що портапила до Лондона), надісланих до Європи Мухамедом Алі.

Зарафа — (1825-12 січня 1845) — жирафа-самка, що протягом 18 років в першій половині 19 століття мешкала у «Саду рослин» в Парижі. Вона була першою з трьох жираф, подарованих трьом європейським монархам єгипетським пашею Мухамедом Алі та першою жирафою в Європі з моменту смерті жирафи, подарованої правителю Флорентійської республіки Лоренцо Медичі в 1486 році.

Історія

Зарафа була надіслана французькому королю Карлу X османським намісником Єгипту Мухамедом Алі. В 1824 році османська армія намагалася подолати греків у війні за незалежність, і султан Махмуд II запитав Мухамеда Алі про допомогу. В якості одного із засобів допомоги, за порадою французького консула Бернардіно Дроветті, паша вирішив подарувати Франції екзотичний подарунок, з метою переконати її короля припинити допомогу грекам.

Зарафа була спіймана у молодому віці, арабськими мисливцями біля Сеннара, Судан, доставлена верблюдами до Хартума, а звідти перевезена Нілом до Александрії. Разом з нею було надіслано трьох корів, що постачали молоду тварину молоком. З Александрії жирафу та корів перевезли до Марселя, її супроводжували араб-доглядач і суданець-прислужник Дроветті на ім'я Атір. Оскільки судно не було пристосовано для перевезення високих тварин, в палубі прийшлося прорізати отвір, щоб жирафа могла висовувати голову. Подорож тривала 31 день та завершилася 31 жовтня 1826 року. Побоючись перевезення навколо Піренейського півострову, супроводжуючі вирішили, що краще тварина пройде пішки 900 км від Марселя до Парижа. Тварина перезимувала в Марселі та в супроводженні натураліста Етьєна Жоффруа Сент-Ілера 20 травня відправилася до Парижа, якого досягла через 41 день. У всіх містах, через які проходила жирафа, вона збирала великі товпи глядачів, зокрема в Ліоні на неї прийшло подивитися 30 тис. мешканців міста.

Жирафа була представлена королю 9 липня в палаці Сен-Клод і відправлена на постійне місце мешкання до Саду рослин. Жирафа, що досягла росту 4 м, викликала сенсацію в Парижі. Настіпними днями на ней прийшло подивитися понад 100 тис. парижан або 1/8 населення міста. Оноре де Бальзак написав про неї розповідь, Гюстав Флобер приїхав подивитися на неї з Руана. У моду швидко увійшли високі зачіски à la girafe, плямистий одяг, зображення жираф на кераміці.

Зарафа мешкала в Парижі впродовж 18 років до своєї смерті, увесь час за нею доглядав Атір. З її тіла було зроблено чучело, що простояло в фойє Саду багато років, а зараз стоїть в одному з музеїв міста Ла-Рошель.

Див. також

• Відомі тварини

Література

• Allin, Michael (1999). Zarafa: A Giraffe's True Story, from Deep in Africa to the Heart of Paris. Delta Books. ISBN 0-385-33411-7. 
• Milton, Nancy. The Giraffe that Walked to Paris. 

Ресурси Інтернету

• "The giraffe that walked to Paris"
• King George IV's giraffe
• Emperor Francis II's giraffe
• Erik Ringmar. «Audience for a Giraffe: European Expansionism and the Quest for the Exotic». Journal of World History, 17:4, грудень 2006. pp. 353-97. 
• Home by a neck; a giraffe's epic journey from Cairo to Paris - 1825 gift from Muhammad Ali Pasha to Charles X of France, UNESCO Courier, March 1986
• Jacques-Laurent Agasse The Nubian Giraffe
• The King's Giraffe
• Book Excerpt: 'Zarafa: A Giraffe's True Story' NPR, 31 березня 2006