Засвіт встали козаченьки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маруся Чурай на українській марці

Засвіт встали козаченьки — українська народна пісня, авторство якої приписують напівлегендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай[1]. У ній говориться про те, що козак, вірний своєму обов'язку, вирушає в дорогу — захищати рідну землю. Він змушений покинути матір, кохану дівчину. І просить свою неньку, коли з ним щось трапиться, прийняти його дівчину Марусю як за свою дитину. Пісня побудована у формі діалогу. Є традиційні для народної пісні звертання, зменшувально-пестливі слова, постійні епітети.

Відомо багато варіацій. Іноді виконується повільно з виразним ліричним забарвленням, іноді — швидко, у маршово-похідному темпі[2][3].

Використання пісні у літературі та музиці[ред.ред. код]

09022404 zhdakha.jpg

Пісня стала відома широкому загалу завдяки Якову Кухаренку котрий 1836-го року включив її до п'єси «Чорноморський побит на Кубані»[4]. Згодом композитор Микола Лисенко, написавши до неї музику, ввів пісню «За світ встали козаченьки» до своєї опери «Чорноморці» (1872). У 1937 р. її використали композитори Левко Ревуцький та Борис Лятошинський, здійснюючи нову музичну редакцію опери М. Лисенка «Тарас Бульба». 1938го С.Чернецький використав мотив цієї мелодії при написанні «Українського маршу» № 3.

В. Чемерис написав історичну повість «Засвіт встали козаченьки…» (1991)[5], вважаючи, що ця пісня — одна із «найславетніших» пісень Марусі Чураївни, адже її «мине лише небагато часу, підхопить і заспіває вся Україна — від сходу до заходу, від півдня до півночі»[2]. У творі використано понад 16 уривків з різноманітних пісень Марусі, пояснюється, як і за яких обставин ці пісні з'являлися[6].

Про «цінність» пісні говорить такий уривок:


 — Ну й Маруся, ну й Чураївна! — хитав головою війт. — З такою піснею і на смерть підеш.
 — Цю пісню вже вся Полтава співає, — сказав Махиня.
 — А треба — щоб вся Україна. Тож, Петре, кульбач коня і в дорогу хутчіш вирушай. Тільки не закудикуй! Поїдеш на Україну, розшукаєш військо гетьмана... (...) Повезеш козакам пісню Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки». Бо козакам без пісні що без шаблі. Навіть гірше. Стривай! Пісню добре затямив? Не забудеш?
 — Таку пісню та забути?  — аж обурився Махиня.  — Як хто голову мені зітне, тоді лише забуду [7]

Варіанти тексту пісні (уривки)[ред.ред. код]

Перший рядок пісні викликає певні розходження. Варіант «Засвіт встали козаченьки» обстоювали музикознавці Л. Ар­химович, М. Гордійчук, Л. Кауфман[8]; А. Желєзний[9], «Засвистали козаченьки» — у С. Руданського, М. Лисенка. Зустрічається й варіант «За світ встали козаченьки»[10].

Засвіт встали козаченьки


Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.
(…)
 — Яка ж бо то, мій синочку,
Година настала,
Щоб чужая дитиночка
За рідную стала?


Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі…

Засвистали козаченьки


Засвистали козаченьки
В похід з полуночі,
Виплакала Марусенька
Свої ясні очі.
(…)
 — Ой рада б я Марусеньку
За рідну прийняти,
Та чи ж буде вона, сину,
Мене шанувати?

 — Ой не плачте, не журітесь,
В тугу не вдавайтесь:
Заграв кінь мій вороненький —
Назад сподівайтесь!

Примітки[ред.ред. код]

  1. Верменич Я. В. Історичні українські пісні // Сайт Інституту Історії України НАН України [1]
  2. а б Чемерис В. Л. Її звали янголом смерті: Іст. повісті. — К.: Укр. письменник, 1999. — С. 204.
  3. Іван ЛЕПША, Микола ЧУБУК. За світ встали козаченьки/ Народня пісня // Мамаєва слобода
  4. А.Гнатишин «Наша пісня». Збірка пісень: Мельодії з текстом. друкарня «Союзу визволення України» 1917
  5. вперше надрукована у збірці «БОРИСФЕН — 90» [2]
  6. Антоненко Т. О. Специфіка розкриття образу Марусі Чурай у повісті В. Чемериса «Засвіт встали козаченьки» // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 1 (212), 2011 [3]
  7. Чемерис В. Л. Її звали янголом смерті: Іст. повісті. — К.: Укр. письменник, 1999. — С. 207.
  8. Леонід Кауфман. Маруся Чурай [4]
  9. Желєзний А. Загадка старовинної пісні // Культура і життя. — № 36 за 07.06.86 р.
  10. Глинчак Василь. Нехай Маруся плаче? Навколо однієї вигадки // Львівська пошта. — 2010. —7 серпня. — № 86 (971)[5]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Дівчина з легенди. Маруся Чурай: Пісні / Л. С. Кауфман (упоряд., підгот. текстів та післямова) М.Стельмах (передм.). — К. : Просвіта, 2005. — 120с.
  • Чемерис В. Л. Її звали янголом смерті: Іст. повісті. — К.: Укр. письменник, 1999. — 239 с. ISBN 966-579-029-3.
  • Чемерис В. Л Ордер на любов / В. Л. Чемерис. — Харків : Фоліо, 2010. — 443 с.