Застіноче

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Застіноче
Церква Святого Миколая
Церква Святого Миколая
Церква Святого Миколая
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Теребовлянська міська громада
Основні дані
Засноване 1471
Населення 464
Площа 1,273 км²
Густота населення 384.13 осіб/км²
Поштовий індекс 48175
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°17′18″ пн. ш. 25°38′57″ сх. д. / 49.28833° пн. ш. 25.64917° сх. д. / 49.28833; 25.64917Координати: 49°17′18″ пн. ш. 25°38′57″ сх. д. / 49.28833° пн. ш. 25.64917° сх. д. / 49.28833; 25.64917
Водойми Серет
Відстань до
районного центру
6 км
Місцева влада
Адреса ради 48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а
Карта
Застіноче. Карта розташування: Україна
Застіноче
Застіноче
Застіноче. Карта розташування: Тернопільська область
Застіноче
Застіноче
Мапа
Мапа

CMNS: Застіноче у Вікісховищі

Застіно́че — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Від 2015 у складі Теребовлянської міської громади. Населення становить 464 особи (станом на 2015 рік).

Георгафія[ред. | ред. код]

Розташоване на річці Серет. На північно-східній околиці села розташоване Застіноцьке родовище пісковику.

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.

Перша писемна згадка — 1471 рік.

Діяли товариства «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Рідна школа», «Сільський господар».

Застіноче на мапі 1910 року

Вузькоколійкою Застіноче-Кровинка (розібрана під час 2-ї світової війни) із села вивозили червоний камінь-пісковик, в основному відомий як «теребовлянський».

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.[1]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району.[2]

Поширені прізвища[ред. | ред. код]

Витвицький, Красодембський, Куліковський, Чайковський.[3]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятники[ред. | ред. код]

  • Насипана символічна могила УСС (1995).
  • пам'ятник Незалежності України.

Промисловість[ред. | ред. код]

  • Каменообробний кар'єр.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Перебували[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — С. 174.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]