Затвор (зброя)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Затво́р - частина вогнепальної зброї, що служить для перекривання казенної частини стволу під час пострілу.
Зміст |
[ред.] Поворотно-ковзаючий затвор
Найпоширеніша система ручного затвора - подовжньо-ковзаючий поворотний затвор (англ. bolt-action).
[ред.] Історія розвитку
Перша гвинтівка з ковзаючим затвором була розроблена в 1824 Іганном фон Дрейзе (Johann Nikolaus von Dreyse). Гвинтівка Дрейзе була прийнята на озброєння прусської армії в 1841[1]. Нова гвинтівка дала прусській армії велику перевагу: у Битві при Кеніггреце (нім. Schlacht bei Königgrätz) між прусською і австрійською арміями австрійці потерпіли нищівну поразку, причому їх втрати перевищували втрати прусської армії в шість разів. В галузі стрілецької зброї почалася гонка озброънь, з'явилися казнозарядни гвинтівки конструкції Snider (1865), Werndl (1867), Terssen (1868), Reminton (1867), Chassepot (1868), Мартіні-Генрі (1871), Маузера (1871)[2]. Російська армія прийняла на озброєння гвинтівку системи Бердана (1868).
[ред.] Типи конструкції
Існує три основні конструкції ковзаючого затвора: Маузер, Лі-Енфільд і Мосін-Наган. Ці системи використовуються в переважній кількості моделей гвинтівок з ковзаючим затвором, виключення вельми рідкісні. Основні відмінності стосуються способу замикання ствола, ступеня обертання затвора і кількості упорів, що утримують затвор під час пострілу.
[ред.] Маузер
Найбільш поширеною системою є затвор Маузер, бул впервше застосований в гвинтівці Mauser M98 (1898). Окрім власне гвинтівок Маузер, ця система використовувалася в американській гвинтівці M1903 Springfield, японській Arisaka, англійськй M1917 Enfield американського виробництва та інших.
Завдяки присутності третього упору в задній частині затвора, конструкція Маузер забезпечує надійніше замикання ствола при пострілі, в порівнянні з Лі-Энфільд або Мосін-Наганом. Тому тільки Маузер позвляєт використовувати патрони підвищеної потужності типу "Магнум".
[ред.] Лі-Энфільд
Англійський затвор Лі-Енфільд дає менш щільне замикання ствола, ніж затвор Маузера. В результаті, при незначному зниженні кучнісьті, помітно прискорюється процес перезарядки і, отже, темп стрілянини. З іншого боку, ця система виключає використання партонов типу "Магнум".
Затвор має змінну головку, що дозволяє шляхом заміни головки міняти простір, що відводиться в стволі під патрон (англ. headspace), що, у свою чергу, дозволяє використовувати патрони різних конструкцій.
Окрім бойових гвинтівок Лі-Енфільд, що стояли на озброєнні країн Британської співдружності, затвор цього типу використовується у великій кількості конструкцій мисливської зброї.
[ред.] Мосин-Наган
Затвор конструкції Мосин-Наган (1891) істотно відрізняється як від Маузера, так і від Лі-Энфільд. Конструкція затвора досить складна, але відрізняється міцністю і надійністю. Як і Лі-Енфільд, Мосин-Наган не допускає використання сучасних патронів типу "Магнум", проте стандартний російський патрон 7.62x54R по своїй дії може бути порівнянний з деякими патронами типу "Магнум", наприклад 7 mm Remington Magnum.
Хоча в спеціальній спортивній зброї затвор Мосин-Наган не використовується, багато мисливців використовують модифіковані бойові гвинтівки Мосина, що у великій кількості залишилися після Другої світової війни.
[ред.] Достоїнства і недоліки
[ред.] Див. також
[ред.] Приміткі i посилання
[ред.] External links
 |
Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
