Затисівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Затисівка
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Берегівський район
Громада Пийтерфолвівська громада
Код КАТОТТГ UA21020190060044916
Основні дані
Населення 301(2022)

528(2001)

Площа 0,64 км²
Густота населення 470 осіб/км²
Поштовий індекс 90361
Телефонний код +380 03143
Географічні дані
Географічні координати 48°03′47″ пн. ш. 22°59′21″ сх. д. / 48.06306° пн. ш. 22.98917° сх. д. / 48.06306; 22.98917Координати: 48°03′47″ пн. ш. 22°59′21″ сх. д. / 48.06306° пн. ш. 22.98917° сх. д. / 48.06306; 22.98917
Середня висота
над рівнем моря
126 м
Водойми р.Новий Батар
Місцева влада
Адреса ради 90361, с. Чепа, вул. Фогороші, 33
Карта
Затисівка. Карта розташування: Україна
Затисівка
Затисівка
Затисівка. Карта розташування: Закарпатська область
Затисівка
Затисівка
Мапа
Мапа

Затисі́вка (до 1946 року — Чума) — село в Пийтерфолвівській сільській громаді Берегівського району Закарпатської області України.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше згадується в 1323 році під назвою Chamafalva.

Саме слово Чома невідомого походження. Можливо, хтось із першопоселенців мав ім'я Чома і на його честь назвали село. Є ще одна версія, що населений пункт назвали так жінки, у яких померли чоловіки під час епідемії чуми, бо в чехословацький час село називали Чума за Тисою, а потім воно трансформувалось в Чому. Українська назва пішла від його географічного розміщення за річкою Тиса.

Населення було дуже бідним, а після епідемії холери в 1893 році, яка винищила більшість чоловіків, Чому стали називати «селом вдів». Перейменування населеного пункту Чума за Тисою проведено указом Президії Верховної Ради УРСР від 25 червня 1946 року.

У першій половині XVIII століття королівська фіскальна служба відсудила у поміщиків, які не могли надати доказів власності, село, яке тоді повністю впало у кріпацтво.

Із Затисівкою пов'язаний один цікавий епізод церковного життя. Уродженець села о. Іван Сокол в 1949-1954-х роках перебував у таборах ГУЛАГу за принципову відмову прийняти православ'я. Повернувшись у рідне село хворим, почав організовувати греко-католицьку громаду, відновив богослужіння згідно з греко-католицькими канонами. Зокрема, 6 травня 1956 року посвятив паски, 23 і 24 червня провів літургії в селі Чепа, 29 червня 1956 року похоронив 92-х річного М. Євчака за звичаєм греко-католицької церкви.

В грудні 1956 року його викликали у виноградівське відділення КДБ і попередили про незаконні дії при проведені церковних служб і треб. Після цього він зібрав 500 підписів з проханням зареєструвати громаду і поїхав до Москви, але, природно, нічого не домігся. Більше того, 4 лютого 1957 року його заарештували і в ужгородській тюрмі № 1 провели психіатричну експертизу. 20 лютого суд засудив його до примусового лікування в спеціальній психіатричній лікарні, де він пробув до літа 1959 року. Повернувшись додому, змушений був їхати в Росію, помер в Ужгороді в 1979 році.

Церква Успіння пр. богородиці. 1910

У 1775 році церкви в селі не було. У 1847 р. вже є дерев'яна церква. В 1923 р. згадують дерев'яну церкву, хоч вже було збудовано муровану церкву базилічної форми. Зберігся опис дерев'яної церкви: висота стін — 2 м, довжина нави — 9 м, ширина — 6 м, відкритий ґанок завширшки 2 м. В селі побутує легенда про дзвін, котрий під час навали «песиголовців» зняли з дерев'яної церкви і сховали в криниці, але потім не змогли знайти.

Згідно з написом угорською у вівтарі муровану церкву збудували і прикрасили у 1910—1914 роках за славного царювання апостольського царя Франца Йозефа І, високодостойного єпископа Мукачівської єпархії Антона Паппа, декана Василя Кофлановича, священика Августина Шереґія, куратора Івана Сокула. Церкву й іконостас розмалював художник Василь Лісовський (в інших джерелах — Володимир Лісовський). Гарні розписи ще не перемальовані. Фреска на плафоні біля хорів підписана ініціалами WL. Центральна має повний підпис. У 1933 р. церкву ремонтував будівельник І. Тівадар.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Затисівки
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 0,8 3,4 9,5 16,1 21,3 24,1 25,9 25,5 21,5 15,7 8,1 3,0 14,6
Середня температура, °C −2,5 −0,2 4,8 10,6 15,5 18,5 20,1 19,5 15,8 10,4 4,6 0,2 9,8
Середній мінімум, °C −5,8 −3,8 0,1 5,1 9,7 12,9 14,3 13,6 10,1 5,1 1,2 −2,6 5,0
Норма опадів, мм 45 38 39 48 70 89 75 69 45 43 51 58 670
Джерело: climate-data.org

Населення[ред. | ред. код]

1910 1921 2001
→ 391 ↘ 329 ↗ 528

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 528 осіб.[1]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 86,55 %
угорська 12,12 %
російська 1,33 %

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Туристичні місця[ред. | ред. код]

- храм Успіння пр. богородиці. 1910

- В селі побутує легенда про дзвін, котрий під час навали «песиголовців» зняли з дерев'яної церкви і сховали в криниці, але потім не змогли знайти.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.