Затор льоду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Eisstoß.jpg

Зат́ор ль́оду — явище льодового режиму річки в період замерзання, що позначається нагромадженням крижин під час льодоходу в вузьких місцях. Буває найчастіше під час весняного льодоходу, але відмічається і восени. Часто буває причиною льодоставу. При заторі, як і при зажорі, вище по течії, від місця його утворення спостерігається підйом, а нижче — зниження рівня води.

Література[ред.ред. код]

  1. Клименко В. Г. Загальна гідрологія: Навчальний посібник для студентів. — Харків: вида-во ХНУ, 2008. — 144 c.

Посилання[ред.ред. код]