Захаров Федір Захарович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Федір Захарович Захаров
SACHAROW portret SACHAROW.jpg
Федір Захаров, 1986 рік
Дата народження 5 вересня 1919(1919-09-05)
Місце народження СРСР с. Олександровскоє, Смоленська губернія, РСФРР
Дата смерті 24 вересня 1994(1994-09-24) (75 років)
Місце смерті Україна м. Ялта, Автономна Республіка Крим, Україна
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Навчання Московське художньо-промислове училище імені М. І. Калініна (1935–1941)
Московський художній інститут імені В. І. Сурикова (1943–1950)
Напрямок імпресіонізм
Роки творчості 1950–1994
Покровитель А. Лентулов
І. Чекмасов
Г. Ряжський
Вплив російський живопис кінця 19 — початку 20 століть
Премії

Заслужений діяч мистецтв України Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1987

Федір Захарович Захаров (*5 вересня 1919 с. Олександровскоє Смоленської губернії, РСФРР — 29 вересня 1994, м. Ялта, Крим) — радянський та український художник, Заслужений діяч мистецтв УРСР (1970), народний художник УРСР (1978), лауреат Державної Премії УРСР імені Тараса Шевченка (1987), член Національної спілки художників України.

Біографія[ред.ред. код]

Федір Захаров народився 5 вересня 1919 року у селянській родині у с. Олександровське Смоленської губернії Російської СФРР (нині — Монастирщинського району Смоленської області, Росія).

1935 році він вступив до Московського художньо-промисловому училищі імені М. І. Калініна, яке закінчив навчання з відзнакою в 1941 року. Через проблеми зі здоров'ям був визнаний не придатним до військової служби. Протягом 19431950 років він продовжує навчання у Московському художньому інституті імені В. І. Сурикова у майстернях А. Лентулова, І. Чекмасова и Г. Ряжського. Під керівництвом останнього захистив дипломну роботу «Разін».

У 1950 році він переїхав до Симферополя, де протягом 19501951 року викладав у Симферопольському художньому училищі імені М. С. Самокиша. 1953 року він переїздить до м. Ялти, де проживав до смерті.

Федір Захаров помер після тривалої хвороби 29 вересня 1994 у Ялті, де i був похований.

Творчий доробок[ред.ред. код]

Картини Федіра Захарова беруть участь у виставках з 1953 року.

Персональні виставки художника проходили у Ленінграді, Москві у 1959, у Києві 1960 та знову у Москві 1965 року, а також у Києві у 1987 роках.

У своїй творчості він робив головний ухил на зображення пейзажів та натюрмортів. Був представником радянського імпресіонізму. Над своїми роботами він працював у Криму та у с. Седневі, поблизу Чернігова, де зупинявся 1840 року Тарас Шевченко.

Деякі його роботи знаходяться у Державній Третьяковській галереї, Національному художньому музеї України у м. Києві, Симферопольському художньому музеї, Алупкінському палаці-музеї, Феодосійській картинній галереї імені І. Айвазовського, Севастопольському художньому музкї, у Новокузнецькому музеї радянського образотворчого мистецтва та ін.

Основні твори:

  • «Алушта» (1953)
  • «Перед грозою» (1954)
  • «Біля каміння» (1957)
  • «Тихий полужень у Алупці» (1958)
  • «Ялтинський порт» (1959)
  • «Соняшний день у Гурзуфі» (1959)
  • «Мигдаль зацвітає» (1961)
  • «Седнівські далі» (1964)
  • «Шторм у Лівадії» (1964)
  • «Біля причалу» (1967)
  • «Рання весна» (1968)
  • «Сонячний день у Седневі» (1968)
  • «Осінній сніг» (1970)
  • «Море шумить» (1971)
  • «Бузок» (1972)
  • «Яблуні цвітуть» (1972)
  • «Після шторму» (1973)
  • «Гроза на Казантипі» (1975)
  • «Осінній вечір» (1977)
  • «Весна на Чернігівщині» (1978)
  • «Останній сніг» (1979)
  • «Перша весняна трава в Олександрівському» (1980)
  • «На початку березня» (1981)
  • «Море штормить» (1984).

Нагороди[ред.ред. код]

Пам'ять[ред.ред. код]

Меморіальні виставки пам'яті Федора Захарова відбулись у 2003 році у Державній Третьяковській галереї у Москві, у Симферополі у 2004 та Києві у 2005 роках.

Джерела[ред.ред. код]