Захарій Паліашвілі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Soviet Union stamp 1971 CPA 4036.jpg

Заха́рій Петро́вич Паліашві́лі (також Паліяшвілі;груз. ზაქარია პეტრეს ძე ფალიაშვილი; 18711933) — грузинський композитор, педагог, громадський діяч. Найбільший представник грузинської класичної музики.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Кутаїсі в сім'ї регента хору польського костелу. Це була унікальна родина: шестеро з 18 дітей стали професійними музикантами.

Музичну освіту здобув у школі при католицькому костелі, там навчився співу та грі на органі. Також брав уроки фортепіано у Ф. Мізандарі. Після переїзду сім'ї до Тбілісі займався в музичному училищі по класу валторни і вивчав теорію композиції у Н. Кленовського.

Закінчив Московську консерваторію по класу композиції у С.Танєєва. Був одним із засновників Грузинського філармонічного товариства, а також очолив хор, оркестр і музичну школу, які були створені при цьому товаристві в 1908-1917 роках.

1930—1931 очолював Тбіліську консерваторію.

У творчому доробку опери «Абесалом і Етері» (1919; ставилася у Харківській державній опері, 1931), «Даїсі» (1923), «Латавра» (1927), «Урочиста кантата» й інші твори.

Зібрав близько 300 грузинських народних народних пісень, частина з яких була опублікована 1910. Він також писав пісні та романси і принагідні вокально-інструментальні твори.

Під час совєцької окупації, ім'я Захарія Паліашвілі присвоєне Грузинському театру опери й балету (1937).

Після відновлення державної самостійності Грузії 1991, Центральний банк розмістив портрет композитора на грошовій одиниці ларі. А мотиви його опер були використані 2004 року для створення нового національного гімну Грузії.

Джерела[ред.ред. код]