Захист тварин
Захист тварин — вид природоохоронної діяльності, спрямованої на захист тварин від експлуатації їхніх популяцій людиною та захист прав тварин, як диких, так і свійських.
Засади
Людська діяльність у цій галузі передбачає безпосередню охорону тварин від діяльності людини, на відміну від охорони через збереження середовищ існування та ін. заходи непрямої охорони. Однією з найвідоміших форм є охорона (у т. ч. й збройна) гнізд великих хижих птахів у Британії та інших країнах [1] [2].
Цей напрямок діяльності охоплює також активність людей, пов'язану з добробутом диких та здичавілих форм тварин (як правило, ссавців та птахів) у місцях концентрованого проживання людей, зокрема й стосовно утримання та поводження з тваринами, запобігання жорстокого поводження з тваринами.
Концепція є більше світоглядною і розвивається громадськими організаціями, соціальними психологами й філософами, і мало пов'язана з науковими дослідженнями, зокрема й у галузі екології, созології та зоології.
В Житомирі розташований КП Центр захисту тварин (вул. Сергія Параджанова, 87).[[3]]
- див. також "Охорона тваринного світу", "Охорона природи", "Охорона рослинного світу"
Напрямки розвитку ідеї
Серед сучасних напрямків розвитку ідеї захисту тварин розрізняють такі основні:
щодо дикої фауни (вкл. й синантропні види)
Діяльність в цьому напрямку найчастіше полягає у підтриманні популяцій (а не долі окремих особин) і відповідає задачам досліджень у галузі охорони тваринного світу:
- формування червоних переліків, тобто списків видів та окремих популяцій, експлуатація яких має бути заборонена або жорстко регламентована (наприклад, "Червона книга України");
- розробка конкретних Планів дій щодо охорони окремих найбільш вразливих видів з окремими спеціальними положеннями щодо забезпечення їх захисту, у тому числі заборона полювання чи промислу в цілому або в окремих регіонах чи в окремі періоди (наприклад, угода ACCOBAMS щодо китоподібних або угода EUROBATS щодо кажанів в межах Боннської конвенції);
- формування спеціальних положень щодо утримання та транспортування тварин, зокрема й окремих положень у межах міждержавних угод (наприклад, в угоді СІТЕС щодо утримання або транспортування тварин, включених у додатки СІТЕС);
- безпосереднє регулювання популяцій окремих видів тварин[4].
щодо свійських та невільних тварин
Діяльність у цьому напрямку найчастіше зводиться до питань дотримання біоетики і є галуззю громадянської активності, а не науковців чи природоохоронців:
- Благополуччя тварин, або добробут тварин (Animal welfare), що припускає контроль за психологічним і фізичним благополуччям тварин;
- Біоетика як поняття про моральні засади використання лабораторних тварин і рослин;
- Права тварин, деякі прихильники яких вважають неприпустимим окремі різновиди традиційного використання тварин людиною у своїй господарській діяльності.
Подібна діяльність у стосунку до свійських та синантропних тварин (насамперед псів та котів) припускає невизнання тварин як власності і спрямована переважно проти експлуатації і умертвіння тварин[5] [6], а також використання тварин як піддослідних у медико-біологічних експериментах.
Див. також
- Гуманне ставлення до тварин
- Червона книга України
- План дій в созології
- Добробут тварин (= благополуччя тварин)
- Права природи (вкл. права тварин)
- Біоетика
Посилання
- ↑ Беркут (Aquila chrysaetus): заходи з охорони. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 4 липня 2013.
- ↑ Охорона гнізд // Західноукраїнське орнітологічне товариство. Архів оригіналу за 13 липня 2014. Процитовано 4 липня 2013.
- ↑ КП «Центр захисту тварин» повертає тварин та котів на вулицю - zhytomyr-online.com. zhytomyr-online.com (укр.). 5 листопада 2020. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
- ↑ Закон України Про захист тварин від жорстокого поводження. Архів оригіналу за 6 серпня 2013. Процитовано 6 серпня 2013.
- ↑ Тема захисту тварин обіграна в фільмі «Білявка в законі 2»
- ↑ * Британца посадили в тюрьму за сушку кошки (рос.) [Архівовано 17 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)