Західна філософія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Західна філософія — філософська думка і праці західної цивілізації, на відміну від східних філософій і різноманіття автохтонних філософій.

Історично термін західна філософія був порівняно нещодавно введений для позначення філософського мислення західної культури, починаючи з давньогрецької філософії в Стародавній Греції, у розвитку згодом охоплюючи великі території Землі, включаючи Північну Америку та Австралію. Існують суперечки про включення також території Північної Африки, окремих ареалів Середнього Сходу, Східної Європи і так далі. Слово філософія походить з давньогрецької мови:philosophia(дав.-гр. φιλοσοφία), буквально, «любов до мудрості» (дав.-гр. φιλεῖν — philein «любити» і дав.-гр. σοφία — sophia «мудрість», в сенсі: знання).

У сучасній термінології західна філософія відноситься до двох основних «традицій» сучасної філософії: аналітична філософія та континентальна філософія.

Походження[ред.ред. код]

Докладніше: Історія філософії

У розуміння філософії в давнину і в твори (принаймні деяких) древніх філософів входили проблеми філософії, існуючі в даний час, але одночасно охоплювалися багато інших дисциплін : чиста математика та природничі науки (фізика, астрономія, біологія). Наприклад, Арістотель писав твори по всіх цих предметах. Термін західна філософія — даремний і нечіткий термін, якщо мова йде про визначення величезного розмаїття окремих традицій, політичних груп, релігійних груп, індивідуальних авторів протягом тисячоліть.

Субдисципліна західної філософії[ред.ред. код]

Західні філософи зазвичай поділяються на кілька великих напрямків, які відрізняються за областю досліджень. В Античності був поширений розподіл філософії, запропонований стоїками, на логіку, етику і фізику (вивчення природи, що включає як природні науки, так і метафізику). У сучасній філософії спеціалізація зазвичай така: метафізика, епістемологія, етика та естетика. Логіка іноді включається в основні розділи філософії, іноді вважається окремою міждисциплінарною наукою.

Усередині цих об'ємних розділів філософії сьогодні присутні численні субдисципліни. Існує найзагальніше розділення, зокрема в англомовних країнах, на аналітичну і континентальну «традиції». Інтерес до конкретних субдисциплін може з плином часу зростатати і зменшуватися.

Філософія та інші дисципліни[ред.ред. код]

Природознавство[ред.ред. код]

Спочатку термін філософія застосовувався до всіх наук про природу. Арістотеля займали питання, які в наш час[Коли?] можуть бути співвіднесені з біологією, метеорологією, фізикою, космологією спільно з його метафізикою і етикою. Ще в XVIII столітті фізику і хімію класифікували як «натуральна філософія», тобто філософське вивчення природи. Сьогодні ці галузі знань віднесені до наук і формально відокремлені від філософії. Однак такий поділ неоднозначний: деякі філософи стверджують, що наука, як і раніше, нерозривно пов'язана з філософією.

Порівняно недавно психологія, економіка, соціологія та лінгвістика входили в поле наукової діяльності філософів, але в наш час[Коли?] між ними існує слабкий взаємозв'язок. Слід розуміти різницю між філософією науки і наукою.

Теологія і релігійні пошуки[ред.ред. код]

Подібно філософії більшість релігійних пошуків не носить експериментального характеру. Область досліджень теології частково перетинається з філософією релігії. Аристотель розглядав теологію як розділ метафізики, також багато філософів до XX століття приділяли велику увагу питанням богослов'я. Тому теологія і філософія релігії не є непов'язаними. Тим не менш, за своєю методологією філософія релігії ближче до історії та соціології, ніж до теології.

В емпіричній традиції сучасної філософії релігійні пошуки часто розглядаються поза сферою знання. У філософії XX століття помітно менше філософів, що серйозно займалися питаннями богослов'я.

Математика[ред.ред. код]

Математика використовує дуже специфічні і строгі методи доказу, яким філософи іноді (або рідко) намагаються наслідувати. Більшість філософських творів написано в прозі і зазвичай не досягає рівня математичної чіткості. Як результат, математики не часто погоджуються з висновками філософів, в свою чергу філософи не часто погоджуються з результатами математиків, як і з їх методами.

Філософія математики — розділ у складі філософії науки, але математика має особливе ставлення до філософії: логіка вважається розділом філософії і математика є парадигмальним прикладом логіки. Наприкінці XIX — початку XX століть логіка зробила величезний прорив у розвитку, і чиста математика як доводилося зводиться до логіки. У свою чергу, використання формальної логіки у філософії на кшталт використання математики в науці.

Література[ред.ред. код]

  1. (рос.) Современная западная философия. — М., 1998.
  2. (рос.) Рассел Б. История западной философии и её связи с политическими и социальными условиями от античности до наших дней. В 3-х книгах. — Новосибирск, 1999. — C. 492–624.
  3. (рос.) Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Том 3. От Леонардо до Канта. — СПб., 1996. — С. 43-451.
  4. (рос.) История философии / Под редакцией Н. В. Мотрошилова. — Том 1-4. — М.

Посилання[ред.ред. код]