Західні Кшатрапи
За́хідні Кшатра́пи (близько 110 - 395) — стародавнє індійське царство, розташоване в Саураштрі (Північно-Західна Індія), назва якого утворилась від назви династії Кшатрапів.
Зміст |
Зародження держави [ред.]
У перші століття нашої ери на Декані й в Південній Індії проходили важливі процеси класоутворення, створювалися великі держави. Зміцнювалися зв'язку півдня з північчю, південних держав з Римом і країнами Південно-Східної Азії. В цей період провідну роль продовжує грати імперія Сатаваханів. Після падіння держави Калінін основним суперником Сатаваханів стали сакські (шакські) Кшатрапи — спадкоємці племен, які проживали в низинах Інду і на Катхіяварі ще в I столітті до н. е. Поступово серед сакських племен виділилися два роди — Кшахаратів і Кардамаків, які особливо посилилися в перші століття нашої ери[1].
У середині II століття династії Кшатрапів вдалося захопити деякі області Західного Декану, які раніше належали Сатаваханам. При Нахапані володіння Кшатрапів ще більше розширилися. Знахідки написів у Насіксі і Карлі вказують на входження цих районів до цієї держави. На підставі епіграфічних свідчень відомо, що в 119–125 роках Кшатрапам належали також райони Південного Гуджарату і порт Баркаччха (сучасний Бхаруч)[2]. Нахапана згадується в «Періплі з Еритрейського моря»:
-
... Це родюча країна, поступаючись пшениці, рису і кунжутному маслі, розвиване добування бавовни та виробництво індійських тканин… Так дуже багато худоби, яку пасуть високі, темношкірі чоловіки. Столиця цієї країни Міннахара, з якої вивозять велику кількість бавовни до Барігази. — Періпл моря Ерітрейського, гл. 41[3].
Царі цієї династії походили від шакських (сакських) сатрапів, що носили титул кшатріїв, який у Північно-Заходній Індії давали місцевим правителям — намісникам царя. Вони були наступниками індо-скіфів, і були сучасниками кушан, які правили в північній частині Індійського субконтиненту. Свою назву «Західні» отримали на відміну від «Північних» індо-скіфських сатрапів, які правили в районі Матхура. Слово «кшатрап» означає сатрап, тобто, намісник чи правитель провінції. Незважаючи на те, що на своїх монетах вони називали себе «Шатрапами» і це призвело до сучасного позначенням «Західні Шатрапи», Птолемей у ІІ столітті у своїй «Географії» називав їх «індо-скіфи».[4]
Розквіт царства [ред.]
Родоначальник династії Кшатрапів спочатку був намісником кушанів. У 30-их роках II століття він став правити самостійно і прийняв титул махакшатрапа. Його онук Рудрадаман I (150 р. н. е..) був уже могутнім правителем. З його наскельних написів відомо про війни шаків з царем Східного Декана (ймовірно, з Сива Сри Сатакарні), якому він завдав поразки. У кушанів Рудрадаман відірвав пониззя Інду. Він також розбив яудхеїв (їх держава розташовувалося в басейні Сатледж). До кінця його царювання влада Кшатрапів поширилася на Мальву, Гуджарат, південну частину Раджастхана і деякі райони Східного Декана, що раніше належали Сатаваханам. Столицею їх стало місто Уджаян. Рудрадаман I був не тільки успішним полководцем. Про нього пишуть як про дуже освічену людину — знавця граматики, політичних наук, логіки і музики.[5]
Занепад царства [ред.]
Наступники Рудрадамана майже невідомі. Міжусобні суперечки про престолонаслідування, повстання і напади могутніх сусідів (Сатаваханів) поступово послабили державу шаків. У першій половині IV століття місцеві царі навіть відмовилися від титулу махакшатрапа, що, мабуть, свідчить про визнання ними верховенства іранських Сасанідів. Тільки в 348 році Рудрасена III прийняв титул махараджі. Але відродження могутності Кшатрапів було дуже недовгим. У 395 році правитель імперії Гуптів, Чандрагупта ІІ, завоював їх царство і вбив останнього шакського правителя Рудрасімху III[5].
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ История Индии (Антонова К. А., Бонгард-Левин Г. М., Котовский Г. Г.)
- ↑ История Индии (Антонова К. А., Бонгард-Левин Г. М., Котовский Г. Г.)
- ↑ The Periplus of the Erythraean Sea: Travel and Trade in the Indian Ocean by a Merchant of the First Century
- ↑ КЛАВДИЙ ПТОЛЕМЕЙ География
- ↑ а б Кшатрапов династия