Західні креси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Західні креси (пол. Kresy Zachodnie) — термін, що використовується поляками в історичному контексті для позначення західної частини Речі Посполитої, приєднаної після поділів Польщі до Пруссії. Ця назва стосується таких регіонів: Східна Померанія (Помералія або Західна Пруссія), Великопольща (провінція Позен), Вармія (за німецькою єпископство Ermland), а іноді і схід Верхньої Сілезії (Катовіце).

Цю назву використано після вкорінення поняття «Східні креси» (східні околиці) Яном Хризостом Захарисович у своєму романі «Na kresach», опублікованому в 1860 році, але термін не мав широкого вжитку.

Історія XIX століття цього регіону абсолютно відрізняється від історії решти території колишньої Речі Посполитої. Причиною повстань у 1806, 1846 і 1848 роках була боротьба за економічну домінацію між польською більшістю і великою німецькою меншиною.

Після Першої світової війни більша частина цього терену входила до складу Другої Речі Посполитої.

Після 1945 року назва «Західні креси» була також використана на возз'єднаних територіях (див. Історична Східна Німеччина), які були заселені значною мірою за рахунок поляків зі Східних кресів після того, як відбулась етнічна чистка і депортація німців.

Див. також[ред.ред. код]