Заєць
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Заєць | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Європейський заєць (Lepus europaeus)
|
||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
| Lepus |
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
| Див. текст
|
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
Заєць (Lepus) — рід ссавців родини зайцевих (або зайців, Leporidae). Рід містить близько 30 видів, поширених у всьому світі, окрім Австралії. Відрізняються довгими вухами, коротким піднятим хвостом, недорозвиненими ключицями, довгими задніми ногами, завдяки чому рухаються стрибками. Зайці дуже швидко бігають: заєць-русак може досягати швидкості 70 км/год.
Зайці живуть поодинці або парами. На відміну від кроликів, зайці не риють нір, а споруджують гнізда в невеликих ямках. Зайченята народжуються розвиненими, з хутром і розплющеними очима, і мати залишається з ними всього 5-6 днів, а потім лише іноді відвідує їх, через що багато зайченят гине від ворогів. Зір зайців слабкий, нюх добрий, слух чудовий; беззахисність стосовно численних ворогів (людина, хижі ссавці і птахи) робить їх украй боязливими; проте, переконавшись у своїй безпеці, зайці стають іноді украй зухвалими.
Навесні самці запекло змагаються за самок: встають на задні лапи і б'ють один одного передніми. При цьому вони сміливішають, і тоді їх часто можна побачити.
На території України поширений один вид — заєць-русак або європейський заєць (Lepus europaeus), інколи зустрічається заєць-біляк (Lepus timidus).
ЗАЄЦЬ-РУСАК: довжина тіла 55-70 см, довжина клиноподібного хвоста 8-12 см, маса 4-6 кг. Задні ноги в русака набагато довші за передні, ступні вузькі і витягнуті, повністю вкриті волоссям. Вуха довгі, ланцетоподібні, пригнуті до голови, заходять дальше кінця морди; по зовнішньому краю вуха йде темна смуга.
Літом хутро русака жовто-руде з боків і бурувате на спині, а на зиму воно біліє з боків, на відміну від зайця-біляка, у якого хутро взимку чисто біде, за винятком кінчиків вух. У русака вуха значно довші, ніж у біляка. Відігнуті вперед, вони заходять на кінчик носа. Хвіст також довгий, зверху чорний, знизу білий.
На пухкому снігу відбитки слідів задніх лап сягають ширини 6 см, пальці трохи розходяться в сторони. Він рідше, ніж біляк, петляє і здвоює сліди, повертаючись по власному сліду назад.
Екскременти кулястої, горіхоподібної форми, зустрічаються поодиноко або купками; як правило вони темніші, ніж в біляка.
Заєць-русак надає перевагу місцевості, де сільськогосподарські угіддя займають 50% і більше, а також місцям з таким мікрорельєфом, де товщина снігу не перевищує 30 см.
Заєць-русак активний цілий рік. На протязі доби - найбільше в нічний час.
Пересувається, як правило, стрибками, викидаючи вперед задні лапи дальше, ніж передні, причому на ґрунті утворюється характерна для заячих слідів конфігурація: сліди передніх ніг знаходяться позаду задніх, і всередині, між слідами задніх. Непогано плаває і здатен лазити по нахилених деревах.
Заєць-русак - живиться переважно зеленими соковитими травами, взимку-озиминою, а якщо випадає багато снігу, - то молодою корою з штамбів і гілками дерев, чим завдає значної шкоди молодим садам і плодовим розсадникам. З плодових порід зайці пошкоджують яблуню, грушу, абрикос, сливу, персик і вишню. Пошкоджені дерева значно слабшають, а при кільцевому обгризанні кори зовсім гинуть. Період розмноження розтягнутий з березня до вересня (2-3 рази в рік). Перший гін відбувається наприкінці зими, в лютому-березні. Вагітність триває 40-50 днів і зайчата народжуються (2-9, найчастіше 3-4) наприкінці березня або в квітні. Дорослими вони стають навесні наступного року.
Заєць-русак змінює своє хутро 2 рази на рік: навесні (березень-квітень) та восени (жовтень-листопад).
 |
Це незавершена стаття з теріології (ссавцезнавства). Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
