Заєць Олексій Євгенович
| Заєць Олексій Євгенович | ||
|---|---|---|
 Майор | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
30 березня 1981 Андрушівка | |
| Смерть |
24 серпня 2014 (33 роки) Червона Поляна, Луганська область | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Alma Mater | Житомирське вище військове училище імені Сергія Корольова | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2003-2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Олексі́й Євге́нович За́єць (1981—2014) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1981 року у місті Андрушівка, закінчив андрушівську ЗОШ № 1, 2003-го — Житомирське вище військове училище імені Сергія Корольова.[1] Його батько — Євген Євгенович Заєць — був директором підприємства Андрушівської райспоживспілки «Комбінат громадського харчування». Проходив військову службу у Новограді-Волинському; заступник начальника штабу, 30-а окрема механізована бригада.
24 серпня 2014 року майор Заєць загинув під час обстрілу опорних пунктів бригади поблизу села Червона Поляна.
Вдома залишилися батьки, сестра, дружина та двоє дітей — донька 2007 р.н. й син 2009 р.н.
Похований в Андрушівці 28 серпня 2014 року.
Дружина Олексія Світлана вирішила присвятити своє життя українському війську, прийняла військову присягу.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 8, місце 3
- Вшановується 24 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
- почесний громадянин Звягеля[3]
- в жовтні 2020 року у військовому інституті імені С. П. Корольова відкрили пам'ятний знак загиблим героям — серед них викарбуване й ім'я Олексія Зайця[4]
- Почесна відзнака «За заслуги перед Звягельським районом» удостоєні (посмертно)[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Захисникам України. Архів оригіналу за 22 серпня 2023. Процитовано 22 серпня 2023.
- ↑ Дзвін Пам'яті пролунав двадцять два рази… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників
- ↑ Звягельська міська рада
- ↑ У військовому інституті імені С. П. Корольова відкрили пам'ятний знак загиблим героям
- ↑ Родинам загиблих Захисників України вручили відзнаки «За заслуги перед Звягельським районом»
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ № 873/2014 [Архівовано 21 травня 2016 у WebCite]
- Заєць Олексій Євгенійович [Архівовано 12 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Небесна Гвардія [Архівовано 27 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Меморіон
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Майори (Україна)
- Народились 30 березня
- Народились 1981
- Померли 24 серпня
- Померли 2014
- Військовики 30-ї окремої механізованої бригади
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Андрушівки
- Випускники Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова
- Померли в Антрацитівському районі
- Поховані в Андрушівці
- Почесні громадяни Звягеля
- Персоналії:Новоград-Волинський район