Заілійський Алатау

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Заілійський Алатаугірський хребет на північному заході Тянь-Шаня (на кордоні Казахстану і Киргизії).

Рельєф і гідрографія[ред.ред. код]

Тягнеться на 360 км уподовж 43° півн. ш. Переважаючі висоти — 4000—4600 м, найвища тоща — пік Талгар (4973 м). Північний схил порівняно пологий, сильно розчленований лівими притоками річки Ілі, південний схил круто уривається до долин річок Чилік і Чонг-Кемін (права притока Чу).

Перемичкою між витоками цих річок з'єднується з лежачим на південь хребтом Кюнгей-Ала-Тоо, в північних відрогах хребта розташовано три високогірні озера: Кольсайські озера. Переважає високогірський рельєф. У північних передгір'ях розташовано місто Алма-Ата.

Тваринний і рослинний світ[ред.ред. код]

Сухі степи змініютьсяся з висотою чагарниково-степовою рослинністю і лісами (яблуня, осика, вище — тянь-шаньська ялина). У припасмовій зоні близько 460 льодовиків загальною площею понад 490 км². На північному схилі розташовується відомий Алма-Атинський заповідник. Водяться: червоний вовк, сніговий барс, кекліки. У 1971 році на схилах Заілійського Алатау виявлені унікальні для Средньої Азії хащі зонтичної рослини Ferula assa-foetida, із смоли якого роблять спецію асафетіду.

Грунти[ред.ред. код]

Складний головним чином гранітами, конгломератами, вапняками і сланцями. Деякі вершини покриті льодовиками. Загальна площа заледеніння 484 км².

Мапи[ред.ред. код]

карта-схема "Вершины Заилийского Алатау" (формат а2, 600х400)

Джерела[ред.ред. код]

[1]