Заілійський Алатау
Заілійський Алатау — гірський хребет на північному заході Тянь-Шаня (на кордоні Казахстану і Киргизії).
Зміст |
[ред.] Рельєф і гідрографія
Тягнеться на 360 км. уподовж 43° півн. ш. Переважаючі висоти — 4000—4600 м, найвища тоща — пік Талгар (4973 м). Північний схил порівняно пологий, сильно розчленований лівими притоками річки Ілі, південний схил круто уривається до долин річок Чилік і Чонг-Кемін (права притока Чу).
Перемичкою між витоками цих річок з'єднується з лежачим на південь хребтом Кюнгей-Ала-Тоо, в північних відрогах хребта розташовано три високогірні озера: Кольсайські озера. Переважає високогірський рельєф. У північних передгір'ях розташовано місто Алма-Ата.
[ред.] Тваринний і рослинний світ
Сухі степи змініютьсяся з висотою чагарниково-степовою рослинністю і лісами (яблуня, осика, вище — тянь-шаньська ялина). У припасмовій зоні близько 460 льодовиків загальною площею більше 490 км². На північному схилі розташовується відомий Алма-Атинський заповідник. Водяться: червоний вовк, сніговий барс, кекліки. У 1971 році на схилах Заілійського Алатау виявлені унікальні для Средньої Азії хащі зонтичної рослини Ferula assa-foetida, із смоли якого роблять спецію асафетіду.
[ред.] Грунти
Складний головним чином гранітами, конгломератами, вапняками і сланцями. Деякі вершини покриті льодовиками. Загальна площа заледеніння 484 км².
[ред.] Мапи
карта-схема "Вершины Заилийского Алатау" (формат а2, 600х400)
