Збаразький замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Збаразький замок
Збаразький замок
Збаразький замок
Статус: відкритий для огляду
Країна: Україна Україна
Місце розташування: Збараж (Тернопільська обл )
Географічні координати: 49°40′00″ пн. ш. 25°46′20″ сх. д. / 49.66667° пн. ш. 25.77222° сх. д. / 49.66667; 25.77222
Архітектурний стиль: Ренесанс, ранішнє Бароко
Автор проекту: Вінченцо Скамоцці
Архітектор: Вінченцо Скамоцці
Будівник: Андреа дель Аква, Г.ван Пеен (ймовірно)
Початок будівництва: 1626
Завершення будівництва: 1631
Стан: Ведеться постійний косметичний ремонт без реставрації.

Зба́разький за́мок — фортифікаційна оборонна споруда в місті Збараж Тернопільської області.

Розташований трохи осторонь від центру міста, в парку, на так званій Замковій горі.

Старий замок[ред.ред. код]

Перший Збаразький замок звів 1393 року князь Д. Корибут на Княжій горі в нинішньому приміському селі Старий Збараж. Його зруйнували татари в 1474, 1598 роках.

Спорудження нового замку[ред.ред. код]

Замок споруджено в 16261631 рр. за проектом італійського архітектора Вінченцо Скамоцци під керівництвом військового інженера Андреа дель Аква, ймовірно, Г. ван Пеена коштом братів Єжи (Юрія) та Кшиштофа (Христофора) Збаразьких. Проект замку В.Скамоцци спочатку описав у трактаті «Про ідею універсальної архітектури» (інший переклад — «Ідея загальної архітектури», Венеція, 1615 р.), потім був втілений у Збаражі. 1675 року замок захопили, спалили турки.

Замок у 17 столітті[ред.ред. код]

3агальний вигляд замку середини 17 століття відтворений на гравюрі голландця В.Гондіуса. 3баразький замок квадратний у плані, зведений на пагорбі. Цоколь мурований із каменю, верх — із цегли, стіни обкладені тесаним пісковиком. Товщина стін 2-го поверху сягає 175 см, на рівні верхнього підвалу — 105 см. Укріплення було оточене ровом 40 м, валом шириною 23 м. Рів із допомогою гідротехнічної системи наповнювали водою. 3 кожного бастіону на кутах ходи вели до палацу.

3і сходу фортецю оточували ліси, стави й болота, із заходу і півночі — високі береги річки Гнізна, з півдня — кру­тий яр. 3а початковим планом бічні сторони мали до­рівнювати діагоналі квадрата, проведеного по осі головного фасаду.

Пізніші перебудови та руйнації[ред.ред. код]

Влітку 1649 року польсько-шляхетське військо, укріпившись у таборі біля замку, витримало три­валу облогу козацько-селянського війська під проводом Б. Хмельницького і його союзників-татарів. 1675 року фортецю пошкоджено турецько-татарською армією під проводом Ібраґіма-Шишмана.

Сучасний ансамбль замкових споруд склався протягом ряду пізніших пере­будов. У середині 19 ст. тут працював цукровий завод, під керівництвом генерала Бема. // 1896 року у замковому палаці відбулась пожежа. У 1920-30-ті роки, організацією польських офіцерів запасу було здійснено відповідні роботи з відбудови замкового палацу, з подальшими планами по пристосуванню його під гімназію. Ці плани не вдалось завершити через початок Другої Світової війни в 1939 році.

Сучасність[ред.ред. код]

Подвір'я Збаразького замку, стан у 2000 роки

Згодом — у 1984 році, тут було відкрито молодіжний культурно-спортивний комплекс. За часів нової незалежності України, з 1994 року у палаці Збаразького замку розмістився  краєзнавчий музей. У цьому ж році Збаразький замок став архітектурною пам'яткою, новоствореного Державного історико-архітектурного заповідника міста Збаража. В січні 2005 року заповіднику було надано статус національного, з назвою: Національний заповідник «Замки Тернопілля», основним осередком якого, став Збаразький замок.

Замок квадратний у плані, оточений з усіх боків болотами. Укріплення замку, які відображали найновіші досягнення європейського фортифікаційного мистецтва, складались з казематових валів з ескарпами, чотирьох бастіонів і рову, який оточував весь замок.

На місці палацу — прямокутного в плані — раніше було внутрішнє подвір'я. Палац двоповерховий, кам'яний, потинькований, із характерними для ренесансу спрощеними формами. Головний вхід до будівлі підкреслює балкон на кам'яних консолях. Наріжні кути споруди прикрашені рустом. Дах із заломом.

Фасади казематів також виконані в ренесансних формах.

В'їзна вежа розташована на одній осі з парадним входом до палацу. П'ятигранні бастіони збереглись частково — на висоту куртини. В кожному з них були тунелі, що сполучали їх з казематами і замковим подвір'ям.

У повоєнний період в замку містилися карцери НКВС, де знищено десятки людей, тіла яких скидали до криниці на подвір'ї замку та заливали бетоном. На початку 90-х років останки було перепоховано на цвинтарі місцевими мешканцями.

Від 1994 року 3баразький замок входить до комплексу споруд 3баразького державного історико-архітектурного заповідника.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Координати: 49°40′00″ пн. ш. 25°46′20″ сх. д. / 49.66667° пн. ш. 25.77222° сх. д. / 49.66667; 25.77222