Збройні сили Австрії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Збройні сили Австрії
Österreichisches Bundesheer
Емблема Збройних сил Австрії
Види збройних сил
Сухопутні війська
Повітряні сили
Штаб  Відень
Людські ресурси
Вік 18—50 років[1]
Призов 6 місяців[1]
Населення у
призовному віці
1.941.110 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
1.910.434 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Придатних для
військової служби
1.579.862 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
1.554.130 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Щорічно досягають
призовного віку
48.108 ч. (оц. 2010[1]),
45.752 ж. (оц. 2010[1])
Активні службовці 53 000 (2014)[2]
Резерв 27.000 (2013)[3]
Витрати
Бюджет 2.481.000.000 (2012)[4]
$ 3.220.000.000 (2015)[5]
Відсоток у ВВП 0,55% (2015 прогноз)[1]
Промисловість
Національні постачальники Steyr Mannlicher
Steyr-Daimler-Puch
Glock Ges.m.b.H.
Закордонні постачальники Франція Франція
Німеччина Німеччина
Італія Італія
Швеція Швеція
США США
Австралія Австралія
Історія
Збройні сили Австро-Угорщини
Військова історія Австрії
Однострої та звання
Військові звання Австрії
Нагороди
Військові нагороди Австрії

Збройні сили Австрії у Вікісховищі
Австрійські військові на навчаннях Combined Resolve II
Австрійські військовослужбовці зі штурмовими гвинтівками Steyr AUG

Збройні сили Австрії, або австрійський Бундесгер[6] (нім. Österreichs Bundesheer) — збройні сили Республіки Австрія, призначені для захисту свободи, незалежності та територіальної цілісності країни. Складаються з сухопутних і повітряних військ.

Історія[ред. | ред. код]

Після розпаду Австро-угорської імперії та створення Австрійської республіки у 1918 році була створена національна армія Фольксвер (нім. Volkswehr «народний захист»). До 1921 року ця армія вела бойові дії на території Каринтії. З 1921 року і дотепер австрійські збройні сили мають назву Бундесгер (нім. Bundesheer «федеральна армія»). У 1938 році, напередодні аншлюсу, австрійські війська мали план оборони від Німеччини, але так і не змогли втілити його в життя.

У 1955 році Австрія проголосила нейтралітет, із того часу головним завданням Збройних сил Австрії є захист нейтралітету країни.

Із закінченням «холодної війни» австрійські військові все частіше допомагали прикордонній поліції у боротьбі з припливом нелегальних іммігрантів через австрійський кордон. Війна на сусідніх Балканах призвела до зняття обмежень на спектр озброєння з австрійських військових, які були запроваджені міжнародним договором 1955 року.

Комплектування[ред. | ред. код]

Збройні сили Австрії комплектуються за призовом. Термін служби в армії Австрії — 6 місяців. Мобілізаційні ресурси країни оцінюються у 1,9 млн осіб, у тому числі 1,6 млн осіб придатні до військової служби.

Станом на 2009 рік австрійське військо налічує 35 тисяч солдатів, 945 тисяч резервістів та 30 тисяч поліційного резерву.

Піхотна зброя[ред. | ред. код]

Транспортні засоби[ред. | ред. код]

Мотоцикли[ред. | ред. код]

  • BMW K 75 RT
  • KTM 250

Легкові та вантажні автомобілі[ред. | ред. код]

  • Steyr 12M18 для персоналу та матеріалів
  • 307 MAN TGM 12.240 4х4 BL
  • 268 Unimog U4000-ОВН
  • 100 VW Touareg
  • 300 Nissan Pick-Up
  • Steyr Pinzgauer 710/712/714/716 M
  • Puch G 4x4
  • Вантажівки ÖAF.

Броньовані[ред. | ред. код]

Танк:

БМП:

  • 112 Steyr Ulan (SPz Ulan)

Бронетранспортери:

  • 68 Steyr Pandur A1 (MTPz Pandur A1)
  • 1 Steyr Pandur 2 (MTPz Pandur 2)
  • 3 Steyr Pandur санітарії (MTPz SAN)

БРЕМ:

  • 10 M88 A1 (BgePz M88)
  • 38 Steyr 4KH7FA-SB Greif A1 (BgePz Greif A1)

Інженерна машина:

  • 19 Steyr 4KH7FA Greif

Бронеавтомобілі:

Авіація[ред. | ред. код]

На озброєнні ВПС Австрії знаходиться наступна техніка та засоби ураження:[7] (англ.)

Дані про техніку та озброєння ПВС Австрії отримані зі сторінок журналу Aviation Week & Space Technology.[8]

Тип Виробник Призначення Кількість Примітки Зображення
Бойові літаки
Eurofighter Typhoon Європейський Союз Європейський Союз багатоцільовий винищувач 15[9] Отримано 24, скорочено до 18, а потім до 15
Транспортні літаки
Lockheed C-130K США США транспортний літак 3 Отримані від RAF
Pilatus PC-6/B Швейцарія Швейцарія Загального призначення 8 Отримано 26, 5 на консервації
Навчальні літаки
Saab 105OE Швеція Швеція навчально-бойовий 28 Отримано 40
Pilatus PC-7 Швейцарія Швейцарія навчально-тренувальний 12
Гелікоптери
Aerospatiale SA 316A Франція Франція багатоцільовий 24 Отримано 29
Agusta AB 206A Італія Італія багатоцільовий 11
Agusta AB 212

Bell Helicopter Textron 212

Італія Італія

США США

багатоцільовий 22

1

Отримано 26
Sikorsky S-70A США США транспортний 9

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
  2. Active Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2015.
  3. Active Reserve Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
  4. Defence Data. Архів оригіналу за 3 червня 2014. Процитовано 7 вересня 2015.
  5. Defence Budget by Country. «Global Firepower». Архів оригіналу за 11 грудня 2010. Процитовано 7 вересня 2015.
  6. Назву Бундесгер[de] мали також федеральні збройні сили Німецького Союзу (1815—1866), див. Ігор Мельник, "Німецька війна" та кінець "Старої Австрії" [Архівовано 31 грудня 2020 у Wayback Machine.]
  7. Flightglobal Insight's World Air Forces 2015
  8. Aviation Week & Space Technology, 2009 World Military Aircraft Inventory, Austria[недоступне посилання з квітня 2019]
  9. The Military Balance 2010.p.-175

Посилання[ред. | ред. код]