Збройні сили

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Збро́йні си́ли (лат. Vires armatae; англ. Armed forces) — військова озброєна організація держави, що включає регулярні і нерегулярні військові формування держави. Як часто вживаний синонім використовується поняття «Військо» або «Армія».

Армія[ред.ред. код]

Докладніше у статті Армія

Армія — в найзагальнішому випадку це державні військові структури, призначені для дій на суходолі: охорони і оборони держави і захисту його незалежності від зовнішніх небезпек. Як правило, вони знаходяться у відані спеціалізованого міністерства. До армії не зараховуються воєнізовані формування, що знаходяться у веденні поліції (міліція, внутрішні війська, карабінери тощо), відомства прикордонної охорони (прикордонні війська, берегова оборона) і спецслужб.

Види[ред.ред. код]

Докладніше: Види збройних сил
Українські солдати в Кувейті (2003)

Збройні сили складаються з видів збройних сил — частин, призначена для ведення військових дій або виконування бойових завдань в певній сфері: на морі, на суші, в повітряному просторі. Відповідно, збройні сили зазвичай підрозділяються на Військово-морський флот (ВМФ), Військово-повітряні сили (ВПС) або Авіацію, Сухопутні війська.

Крім того, важливою складовою Збройних сил є

Військова потужність держави як сукупність військового, економічного, науково-технічного і морально-політичного потенціалів держави або коаліції держав, безпосередньо втілюється в збройних силах і їхній здатності виконати поставлені перед ними завдання.

Армії різних держав розрізняються чисельністю, принципами формування, організаційною структурою, виконуваними функціями. Ці особливості визначаються масштабом країни, її географічним положенням, історичними, соціальними і культурними традиціями, належністю до військових та/або політичних блоків.

Ієрархія[ред.ред. код]

Докладніше у статті Структура збройних сил

Новітній час[ред.ред. код]

Символ[1] Назва Чисельність Складові формування Командир або керівник
XXXXXX Театр війни, театр воєнних дій 1,000,000-10,000,000 4+ армійських угруповань Генерал, генерал армії, п'ятизірковий генерал (США) або фельдмаршал
XXXXX Армійське угруповання, Фронт 400,000-1,000,000 2+ армії Генерал, Генерал армії, п'ятизірковий генерал (США) або фельдмаршал
XXXX Армія 80,000-200,000 2-4 корпуси Генерал, Генерал армії, чотирьохзірковий генерал (США) або генерал-полковник
XXX Корпус 20,000-45,000 2+ дивізії Генерал-лейтенант, корпусний генерал, трьохзірковий генерал (США)
XX Дивізія 10,000-15,000 2-4 бригади або полки Генерал-майор, Дивізійний генерал, двозірковий генерал
X Бригада 3,000-5,000 2+ полки, 3-6 батальйонів Бригадний генерал, інколи Полковник
III Полк або група 3,000-5,000 2+ батальйони Полковник
II Батальйон, Дивізіон (в артилерії / військах ППО) 300-1,300 2-6 роти, батареї Підполковник
I Рота, Дивізіон 80-225 2-8 взводів Капітан або Майор
••• Взвод або Чота 26-55 2+ відділень, секцій або машин Лейтенант або Старший лейтенант
•• секція, підрозділ 8-13 2+ військовиків Капрал або Сержант
Обслуга, команда або рій 8-13 2+ військовиків або 1+ секція Капрал або Єфрейтор
Ø вогнева команда/група 4 n/a Капрал або Єфрейтор
Ø вогнева або маневрова команда/група 2 n/a Рядовий, солдат

Можливе випадання деяких ланок: наприклад, в Збройних силах країн членів НАТО відсутня ланка між батальйоном та бригадою. Так само, лише найбільші військові держави світу можуть мати організаційні структури на верхніх шабелях.

В різних країнах можуть використовуватися традиційні назви, що може привести до деякої плутанини. Наприклад Британський або Канадський бронетанковий батальйон (armored regiment) складається з рот (squadrons), тоді як американський розвідувальний батальйон (cavalry squadron) складається з рот (troops) та взводів.

  1. Докладніше у статті [[NATO Military Symbols for Land Based Systems]]

Спосіб комплектування[ред.ред. код]

Український середній танк Т-84
Американський літак F-15E

Комплектування збройних сил — це забезпечення потреби збройних сил в особовому складі, матеріальних і технічних засобах відповідно до штатів і табелів мирного і військового часу. До основних елементів системи комплектування збройних сил відносяться:

  • підстави для зарахування громадян на військову службу,
  • терміни військової служби і порядок відбору контингентів для служби в армії,
  • вік громадян, що закликаються в армію і
  • способи комплектування армії командним складом.

У історії збройних сил відомі різні способи їхнього комплектування: найманство, добровільництво, феодальне і народне ополчення, вербування, рекрутська повинність, конскрипція, військова повинність, військовий обов'язок. Військова повинність, як основний спосіб комплектування збройних сил, існує майже у всіх сучасних державах, разом з цим в багатьох країнах армія комплектується шляхом найму (вербування) добровольців, така армія часто називається професійною. Так, у Великобританії збройні сили після 1967 комплектуються тільки вербуванням.

Принципи комплектування визначаються місцем проживання громадян, що закликаються в армію, і дислокацією військ. Розрізняють три принципи комплектування: територіальний, коли війська комплектуються людськими контингентами з населення тієї місцевості, де розташовані комплектовані частини; екстериторіальний, коли війська комплектуються особовим складом з числа громадян різних районів; змішаний — що поєднує перший і другий принципи.

Терміни військової служби визначаються законами держав, виходячи з чисельності збройних сил і призовних контингентів, рівня розвитку військової техніки, фізичного стану і загальноосвітньої підготовки призовників тощо. У арміях, що комплектуються шляхом рекрутського набору, терміни військової служби були спочатку, як правило, довічними (наприклад, в Російськії імперії з початку 18 ст. до 1793), в подальшому вони поступово скорочувалися. З введенням загальної військової повинності загальні терміни військової служби були різко зменшені і стали ділитися на термін дійсної військової служби безпосередньо у військах і термін знаходження в запасі. Тривалість термінів дійсної військової служби в сучасних арміях встановлена в межах 1—2 років, а на флоті — до 3 років.

Відбір контингентів для служби в армії проводиться на основі фізичного стану і морально-політичних якостей громадян, що ротзоваються, при цьому враховуються пільги, що надаються законами в деяких державах певної частини громадян за сімейним станом, для завершення освіти і по роботі в промисловості. Вік громадян, що закликаються в армію, встановлюється, виходячи із завдань оборони держави, його матеріальних можливостей і термінів служби в армії. Більшість сучасних армій комплектуються громадянами, що досягли 18—19 років. Комплектування особовим складом в мирний час здійснюється шляхом призову на дійсну військову службу громадян чергових віків; у воєнний час — мобілізацією особового складу запасу. Командні кадри для збройних сил готуються в спеціальних військових навчальних закладах — військових училищах (школах) і вищих військових навчальних закладах.

Вартість[ред.ред. код]

Явною перевагою утримання Збройних Сил у країні є забезпечення захисту від зовнішніх загроз та від внутрішніх конфліктів. Також військовослужбовці залучаються як підтримка цивільних служб за надзвичайних обставин — під час стихійного лиха після нього. В деяких країнах (Туреччина, Пакістан) Збройні сили є запорукою світського суспільства і діють як противага клерикальним політикам. В багатьох країнах армія була рушійною силою державних переворотів. З іншого боку в багатьох країнах ЗС також часто критикують за схильність до перебільшення зовнішніх загроз, спроби вирішувати всі політичні суперечки шляхом сили та надмірне фінансове наванаження на бюджет. Науково-Дослідні та Досвідно-Конструкторські Розробки військової тематики можуть вважатися однією з рушійних сил розвитку власного наукового потенціалу країни.

Військові бюджети країн світу[ред.ред. код]

Докладніше у статті Список країн за військовими витратами

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]