Збройні сили Республіки Македонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Армія Республіки Македонії
Армија на Република Македонија
MacedonianArmyLogo.svg
Емблема Збройних сил Республіки Македонії
На службі з 1992 р.
Країна Flag of Macedonia.svg Республіка Македонія
Належність Міністерство оборони Республіки Македонія
Вид
Чисельність 13 000 (резерв 60 000)
Війни/битви
  • Міжнародні сили сприяння безпеці в Афганістані
  • Міжнародні коаліційні сили в Іраку
Командири
Поточне
командування
міністр оборони
Фатмир Бесимі
Ceremonial chief президент Ґеорґе Іванов

Збройні сили Республіки Македонії (мак. Армија на Република Македонија) — збірна назва для сухопутної армії, військово-повітряних сил та спецпідрозділів Республіки Македонія.

Доктрина[ред.ред. код]

Македонська національна оборонна доктрина спрямована на гарантування збереження незалежності і суверенітету республіки, цілісності її території, територіальних вод і повітряного простору та захист конституційного ладу. У колі її основних інтересів залишаються розвиток і підтримання реальної здатності боронити життєво важливі інтереси країни та розбудова Македонської армії так, щоб це забезпечувало її оперативну сумісність із збройними силами країн-членів НАТО і Європейського Союзу та її спроможність брати участь у повному обсязі завдань Альянсу.[1]

Історія[ред.ред. код]

Македонські військовики (перші два зліва направо) тренуються з американським військовослужбовцем миротворчої місії, 2006 р.

ЗС було утворено в 1992 році після того, як 17 листопада 1991 р. парламент Македонії прийняв Конституцію, згідно з якою вона проголошувалася суверенною, незалежною, демократичною і соціальною державою, для оборони якої передбачалися власні збройні сили. 21 лютого 1992 р. президент Кіро Глігоров і представники федеральної армії підписали угоду про виведення ЮНА за межі Македонії з крайнім строком — 15 квітня. Армія виконала взяте на себе зобов'язання достроково, і вже 27 березня 1992 р. останній югославський вояк залишив македонську територію. Під час виводу югославських військ було вивезено з Македонії практично все озброєння ЮНА, тому первісно македонська армія володіла лише чотирма пошкодженими танками Т-34 часів Другої світової війни та деякою кількістю стрілецької зброї, залишеною від ЮНА. Сучасне озброєння було закуплено та одержано в дар від Болгарії, США і України.

Македонська армія сприяла силам НАТО у війні 1999 року, брала участь у внутрішньому конфлікті 2001 року, окремі підрозділи воювали в Іраку і Афганістані на боці США.

З жовтня 2006 р. скасовано загальний військовий обов'язок, македонська армія — перша в регіоні, яку укомплектовано повністю професіональними солдатами.[1] Нині армія переживає значні перетворення з метою вступити в НАТО.

Структура[ред.ред. код]

Армією Республіки Македонія командує міністр оборони через начальника Генерального штабу (НГШ) армії Республіки Македонія. Передбачено дві посади заступників НГШ — заступник НГШ з планування, оперативних питань та готовності, який відає поточною діяльністю Генерального штабу, та заступник НГШ з військово-цивільного співробітництва.

Структура ЗС Македонії

Сухопутні війська[ред.ред. код]

Сухопутні війська — головний вид збройних сил. Складаються з сил швидкого реагування, сил підтримки і стратегічного резерву.

Сили швидкого реагування складаються з 1-ї та 2-ї бригад, бронетанкового батальйону (31 танк Т-72).

Стратегічний резерв також складається з двох бригад — 3-ї і 4-ї та змінної кількості менших частин.

Сили підтримки представлено артилерійською частиною (12 установок БМ-21), батальйоном ППО, ротою радіаційно-хімічно-біологічної розвідки, батальйоном зв'язку і логістики, інженерним батальйоном, ротами розвідки та військової поліції.

Озброєння[ред.ред. код]

ВПС[ред.ред. код]

ВПС Республіки Македонія (мак. Воено Воздухопловство) охоплюють Авіацію і ППО та включають бойову ескадрилью вертольотів вогневої підтримки Мі-24, транспортну ескадрилью, батальйон розвідки та батальйон ППО разом з ротою тилового забезпечення і підтримки.

Головна база ВПС — аеродром Петровец.

Озброєння[ред.ред. код]

Командування сил спеціального призначення[ред.ред. код]

Контролює діяльність диверсійно-розвідувального батальйону, а також елітного підрозділу Вовки (мак. Волци).

Навчальне командування[ред.ред. код]

Складається з освітніх центрів по всій країні і відповідає за забезпечення підготовки та стандарти готовності, зокрема, для узгодження з вимогами НАТО.

Командування матеріально-технічного забезпечення[ред.ред. код]

Створене в 2001 році Командування відає всім комплексом заходів забезпечення бойової служби та контролює тилову базу сухопутних військ, військовий госпіталь, і центр будівництва та техобслуговування.

Інші командування[ред.ред. код]

Інші командування Генштабу Армії включають Підрозділ радіоелектронної боротьби, Роту Почесної варти, озерну флотилію, складену з невеликих підрозділів військових катерів на Преспенському та Охридському озерах, а також інженерний полк та полк зв'язку.

Зарубіжні поставники зброї для ЗС Македонії[ред.ред. код]

США США
Україна Україна
Сербія Сербія
Росія Росія


Примітки[ред.ред. код]