Збройні сили Росії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Збройні сили Російської Федерації
Емблема Збройних сил Російської Федерації
Роки існування	з 1991 року
Країна	Росія
Вид Збройних сил	Сухопутні війська Росії Військово-морський флот Росії Військово-повітряні сили Росії Ракетні війська стратегичного призначення Росії Космічні війська Росії Повітряно-десантні війська Росії
Структура командування	Міністерство оборони Росії
Війни/битви	Перша чеченська війна, Друга чеченська війна, Російсько-грузинська війна (2008)
Командири
Поточне командування	Президент РФ Дмитро Медведєв

Збро́йні си́ли Росі́ї  — Російська армія (рос. Вооружённые Силы Российской Федерации) створені після наказом Бориса Єльцина від 7 травня 1992 року, яким він створив Міністерство оборони РФ й підпорядкував йому радянські збройні формування на території РФ. Чисельність активних Збройних сил - 1037000 осіб (4-ті у світі)^[1] . Військові резерви - 2 млн. осіб. Напіввійськові формування - 359100 осіб. Загальна чисельність військових формувань - 3396100 осіб (8-і у світі).

Головнокомандувачем Збройних сил — Президент РФ (поточно - Дмитро Медведєв).

У Росії існує загальна війська повинність для чоловіків 18-49 років з терміном служби - 1 рік. Планується довести кількість військових за контрактом до 70 % у 2010 рік.

На військовому обліці придатних для мобілізації військових і резервистів у віці 18-49 років у 2006 році - 2100000 ^[2]

Військовий бюджет Росії на 2008 рік склав 956 млрд. рублів ($36,8 млрд.). До 2010 року Росія планує витрачати половину виділених грошей на зброю. На 2009 рік планується витратити 1,27 трлн. рублів (50 млрд. долаpів США), що на на 23,1 % більше ніж у 2008 році; а на службу безпеки і правоохоронну діяльність - 1,085 трлн рублей, що на 30,1% більше ніж у 2008 році.

Зміст 1 Склад 1.1 Сухопутні війська 1.2 Військово-морські сили Росії 1.3 Генеральний штаб і бункера 2 Посилання

[ред.] Склад

Збройні сили Росії складаються з Сухопутних військ, Військово-повітряних сил, Військово-морських сил, Ракетних військ стратегичного призначенняк (командування у західному районі Москви Кунцеве і нове на горі Косьвінський Камень на Уралі на схід від міста Березніки), Космічних військ, Повітряно-десантних військ і Національної гвардії. Противоповітряні війська Росії у 1998 році ввійшли до складу Військово-повітряних сил.

Російська армія також має військову присутність закордономи Росії:

• окуповані території Грузії, Абхазії і Південної Осетії
• 102-а військова база в Вірменії.
• головна база Чорноморського флоту Росії у Севастополі (Україна), яка припинить існування у 2017 році
• Оперативна група російських військ у Молдавії - 1199 осіб (Придністров'я)
• Оперативна група російських військ у Киргизстані - невеликий контингент російських військ на кордоні з Китаєм, разом з присутніми військами НАТО
• Оперативна група російських військ у Таджикистані - 201 мотострілкова дивізія, розташована на заході та півдні від Душанбе, близько 25 тис. осіб.

Військові формування. які не підпорядковані Міністерству оборони включають: Внутрішні війська, Федеральну Службу Безпеки (ФСБ), Федеральне Агентство Державного Зв'язку і Інформації (ФАДЗІ).

[ред.] Сухопутні війська

Сухопутні війська поділені за 6-ма територіальними командуваннями - військовими округами:

• Московський військовий округ
• Ленінградський військовий округ
• Північно-Кавказький військовий округ
• Приволзько-Уральський військовий округ
• Сибірський військовий округ
• Далекосхідний військовий округ.

Чисельність - 395000 осіб (2006), з яких 190 тис. призовників. До складу наземних сил входять 35 тис. військових Повітряно-десантних військ.

[ред.] Військово-морські сили Росії

Військово-морські сили Росії, Військово-морський флот Росії ділиться на 4 окремих флота:

• Далекосхідний флот Росії (командування у Владивостоці)
• Північний флот Росії (командування у Сєвероморську)
• Балтійський флот Росії (командування у Балтійську), з підпорядкованим Калінінградським особим регіоном
• Чорноморський флот Росії (командування за межами Російської федерації у українському Севастополі).

[ред.] Генеральний штаб і бункера

Генеральний штаб Збройних сил для генералів і Президента Росії розмішений біля Чехова і Шарапове в 80 км на південь від Москви,, Чаадаєвка на схід від Пензи, глибокого закладення бункер у Воронове, можливо в 70 км на південь від Москви і біля Липецька. ^[3]

В Москві існує система бункерів, які пов'язані системою «Метро-2».

Підземне місто-бункер гора Ямантау площею у 1000 км² північніше оренбурзького міста Білоріцьк в Уральських горах, призначений бути останнєю базою Російської держави на випадок атомної війни.^[4]

[ред.] Посилання

1. ↑ «Russia's Armed Forces, CSIS (Page 32)», 2006-07-25.
2. ↑ ЦРУ Книга фактів 2006, https://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/rs.html
3. ↑ http://www.globalsecurity.org/wmd/world/russia/c3i_fac.htm Strategic C3I Facilities
4. ↑ http://www.globalsecurity.org/wmd/world/russia/yamantau.htm