Збройні сили Сирії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Збройні сили Сирії
араб. القوات المسلحة العربية السورية
Syrian Armed Forces Flag.svg
Прапор Збройних сил Сирії
На службі
Країна Сирія Сирія
Вид ЗС Syrian Arab Army Flag.svg Сирійська Арабська Армія
Syrian Air Force Flag.svg Сирійські Арабські військово-повітряні Сили
Syrian Arab Navy Flag.svg Сирійський арабський флот

Сирійські Арабські війська ППО
Сирійська військова розвідка

Командування Верховний головнокомандувач: Башар Асад
Міністр оборони: Генерал Фахд Яссем аль-Фреїдж
Начальник генерального штабу: Генерал-лейтенант Алі Абдалла Айюб
Чисельність 178 000 (2013)[1]
Війни/битви Арабо-ізраїльська війна 1948-1949

Шестиденна війна
Війна на виснаження
Чорний вересень в Йорданії
Війна Судного дня
Громадянська війна в Лівані
Ліванська війна
Ісламське повстання у Сирії
Сирійська окупація Лівану(англ.)укр.
Війна в Перській затоці
Громадянська війна в Сирії

Збройні сили Сирії (араб. القوات المسلحة العربية السورية‎) — військова організація Сирійської Арабської Республіки, призначена для захисту держави від зовнішніх загроз і підтримки її територіальної цілісності. За конституцією Сирії верховним головнокомандувачем збройних сил є президент Сирії. Утворені у 1946 році.

Чисельність на 2013 рік становить 178 000[2]. Призовний вік становить 18—49 років. Термін служби — 1—3 роки. Станом на 2011 рік здатні до військової служби 501 410 чоловік[3], запас становить 11 550 588 чоловік.

Військовий бюджет, станом на 2005 рік — 0,858 − 1,0 млрд дол., що становить до 5,9% ВВП.

Наземні сили[ред.ред. код]

Військові підрозділи[ред.ред. код]

Сирійський солдат з автоматом Калашникова під час операції «Щит пустелі».

Складаються з трьох корпусів (1 корпус, 2 корпус і 3 корпус), 10 дивізій:

  • 1 бронетанкова дивізія
  • 3 бронетанкова дивізія
  • 4 механізована дивізія
  • 5 бронетанкова дивізія
  • 6 бронетанкова дивізія
  • 7 механізована дивізія
  • 8 бронетанкова дивізія
  • 9 бронетанкова дивізія — брала участь у звільненні Кувейту у 1991 році
  • 10 механізована дивізія
  • 11 бронетанкова дивізія
  • 14 окрема спеціальних сил дивізія з 10 окремими спеціальних сил полків
  • окрема дивізія республіканської гвардії (у складі 1 механізованої бригади, 3 бронетанкових бригад і 1 артилерійського полку)

У кожній механізованій дивізії 1 механізована і 2 моторизованих бригади.

  • 4 окремих стрілецькі бригади
  • 2 окремих артилерійські бригади
  • 2 окремі протитанкові бригади
  • 3 ракетних («земля-земля») бригади (кожна з 3 батальйонами)
    • 1 бригада озброєна Фрог-7
    • 2-га — СС-21 «Скараб»
    • 3-я — "Скад-Б/Ц/Д
  • 2 окремі ракетні бригади берегової оборони (вважається, що Сирія отримала з Ірану установки C-802 і 100 ракет)
    • 1 бригада озброєна 4 установками СС-Ц-1Б Сепал
    • 2 бригада — 6 установками П-15 Терміт, альтернативним призначенням СС-Ц-3 'Styx'
  • 1 прикордонна бригада

Зброя[ред.ред. код]

  • 4750 танків (1600 Т-72, 1000 Т-62, 2150 Т-55);
  • 800 бойових розвідувальних машин БРДМ-2
  • 2200 БМП (100 БМП-2, 2100 БМП-2)
  • 1600 БТР (БТР-152, БТР-70, БТР-60, БТР-50)
  • 710 гармат (10 — 180-мм гармата С-23; 600 — 130-мм польових гармат М-46; 100 — 122-мм А-19)
  • 1020 гаубиць (20 — 152-мм гаубиця Д-20; 400 — 122-мм М-30; 600 — 122-мм Д-30)
  • 430 САУ (50 — 152-мм «Акація», 380 — 122-мм «Гвоздика»)
  • 710 мінометів (10 — 240-мм М-240, 100 — 160-мм М-160, 400 — 160-мм М1943, 200 — 82-мм)
  • 480 ракетних установок залпового вогню (280 — 122-мм БМ-21, 200 — 107-мм тип-63)
  • 62 тактичних ракет «земля-земля» (18 — Фрог-7, 18 — СС-21, 26 — Скад-Б, Скад-Ц (до 500 км) і Скад-Д (до 700 км))
  • понад 3500 протитанкових ракетних систем (2000 — АТ-3 Саггер, 150 — АТ-4 Спігот, 40 — АТ-5 Спандрел, АТ-7 Саксхорн, А-14 Корнет, 200 — франко-німецьких Милан)
  • протитанкові гранатомети РПГ-29, РПГ-7
  • 400 ЗСУ (23-мм ЗСУ-23-4, подвійна 57-мм ЗСУ-57-2)
  • 1650 зенітних артилерійських установок (25 — 100-мм КС-19, 675 — 57-мм С-60, 650 — 23-мм ЗСУ-23-3, 300 — 37-мм М1939)
  • понад 4100 переносних зенітних ракетних систем (СА-18, 100 — СА-14, 4000 — СА-7)
  • понад 120 самохідних ЗРК (зенітних ракетних комплексів) (СА-22, СА-19, 35 — СА-13, 20 — СА-9, 56 — СА-8)

Військово-повітряні сили[ред.ред. код]

На озброєнні ВПС Сирії 765 літаків і ґвинтокрилів: 486 бойових літаків, 98 бойових ґвинтокрилів, 85 навчальних і транспортних літаків, 100 транспортних ґвинтокрилів.

  • 275 ЗРК С-75 Двіна (до 45 км)
  • 143 ЗРК С-125 Печора (3,5-35 км)
  • 48 ЗРК С-200 (7-400 км)
  • 60 ЗРК 9К33 Оса (до 15 км)
  • 200 — переносних ЗРК Стріла-2

Військово-морські сили[ред.ред. код]

19 кораблів і човнів:

  • 2 фрегата «Петя ІІ»,
  • 10 ракетних човнів:
    • 2 «Оса І»
    • 8 «Оса ІІ»
  • 3 десантні суда-амфібії «Полночний Б»
  • 4 тральщики
    • 1 «Соня»
    • 3 «Євгенія»

13 ґвинтокрилів (11 Мі-14ПЛ і 2 КА-28ПЛ)

За радянських часів середземноморська ескадра Чорноморського флоту перебувала у ВМБ Сирії.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Syria's diminished security forces». Архів оригіналу за 2014-01-29. Процитовано 2013-08-30. 
  2. «Syria's diminished security forces». Архів оригіналу за 2014-01-29. Процитовано 2013-08-30. 
  3. «Military Strength of Stria». Globalfirepower.com. Процитовано 2011-06-11.